8 414
“Метаморфоза Асі.”
Анотація до книги "Для чого я тобі потрібна"
Життя Асі на землі скінчилося і вороття додому немає.
Вона опинилася зовсім сама в чужому невідомому їй світі, серед чужих людей.
Її прийняли в сім'ї подруги як рідну, але дехто як кохану жінку, та життя в дитбудинку привчило її нікому не довіряти.
Вона опинилася зовсім сама в чужому невідомому їй світі, серед чужих людей.
Її прийняли в сім'ї подруги як рідну, але дехто як кохану жінку, та життя в дитбудинку привчило її нікому не довіряти.
“Незвичайна історія земної дівчини, яка опинилася в іншій зоряній системі. Без минулого й дому, Ася вчиться жити, кохати й приймати себе як жінку. Її шлях — це випробування, самопізнання й справжнє кохання серед зірок.”
Зміст книги: 15 глав
76 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую щиро за цікаву книгу.
Тетяна Мирончак, Щире дякую за коментар ☺️❣️✨
♥️
Антоніна Шевченко, ☺️❣️❣️❣️✨
ой! побачила, що тут не було мого лайка, виправила це неподобство ♥️
Кайла Броді-Тернер, ☺️❣️❣️❣️✨
Коментар видалено
я розумію, що тут чекають коментарів на кшталт "вау, яка гарна книга".
стиль написання мені сподобався, та тему про романтику і космос я люблю. Але початок історії ввів мене в жах, не можу далі читати.
це тільки моя думка.
Я навіть подивилася знову опис і жанр, думала що помилилася і почала читати драму про гвалтування, приниження і аб'юз, а ні, тут типу кохання повинно бути. шкода. вибачаюсь за не гарний комент
Viktoriya Arefieva, Та не треба вибачатися. На смак і колір ми усі різні. Кожному своє, тож дякую за щиру думку, а це в наш час тут рідкість))
ви описали сцену порно а не еротику ,подивіться як пишеця сцена еротики )))
Людмила Рудніченко, ☺️❤️❤️❤️
Нарешті я дочитала цю історію . Але зазначу що перша книга мені сподобалася більше,бо в ній було більше пригод та цікавих історій . Стосовно цієї книги ,так ,вона теж написана дуже грамотно , вражаюча динаміка . Десь місцями мені було нуднувато ,але то таке, на любителя ,але як на мене, то занадто місцями розтягнуті любовні сцени . Сам стиль гарний і , як завжди , відчувпєш себе в цій історії ,написано так реалістично що по іншому бути не може . Вільний стиль . Сама подача книги кіномотографічна , і місцями навіть збуджувалася . Потім трохи ходила під враженням .Залюбки буду читати продовження цієї історії ,яку ви нарешті почали писати. Я вболіваю за вашу Вікторію , і яке далі буде продовження дуже цікаво , як вона викарабкається . А вам авторе великий респект .Можливо ваші книги хтось примітить на сценарій . Натхнення вам у написанні чудових книг , історії в яких будуть неперевершені .Успіху вам.
Людмила Рудніченко, ✨❤️❤️❤️✨Дуже велике дякую за такий розгорнутий коментар, чого не часто від читача побачиш)).
Це ж еротична фантастика, тому і розтягнуті "любовні" сцени)) але саме цю частину читають найбільше, на відміну від першої ;)
Так! книга ,дійно заслуговує поваги))
Людмила Рудніченко, Дуже велике дякую ☺️❤️❤️❤️
Дякую ❤️ Прочитала одним подихом обидві книги! Із нетерпінням чекатиму на історію Віки й Еда. Творчої наснаги! Вдячних читачів!
Arusya Dan, дякую за ваші теплі слова. сподіваюся таки добратися і до Вікторії з Едом, рукопис лежить давно, але його ще треба перекласти((
Книга цікава, атмосферна, сповнена загадок і насичена подіями. Та розумію, що найцікавіше ще попереду. Ася – дуже яскравий персонаж, зі своєю історією та таравмами, вона емоційна та іноді навіть занадто бурхливо реагує. Олівер мені теж сподобався, він спокійний, надійний, розумний. А Ед поки залишається темною конячкою, трохи лякають його здібності, а різка поведінка відштовхує. Читалось легко, все сподобалось ☺️
Анна Лір, дякую за ваші теплі слова))
О, як все цікаво стає далі. Що ж це таке було з Асею, що в неї деяких органів не вистачало? То виходить нанотерапія усе полагодила. Така бурхлива реакція Асі на це все. А Олівер не розгубився і запропонував навчити)))
Я думаю, Ася ще звикне і трохи «відтане», а так з Олівером у них помітна хімія вже зараз. Розумію її біль через відірваність від дому та усі зміни, але варто вчитися жити в нових обставинах, бо життя іде далі.
Анна Лір, В першій частині добре описана причина її такого стану до потрапляння на корабель.
О, то значить нанотерапія так вплинула на тіло Асі, он воно що.
Тут ще більше дізнаємося про побут на кораблі, зокрема про несмачну їжу. Бідна Ася, і нікуди не подінешся, треба буде звикати.
Трохи чітерські можливості у Еда читати чужі думки, взагалі ніякої приватності з ним. Складно спілкуватися з таким, мабуть, а ще складніше бути у відносинах)
А Ася досі соромиться Олівера навіть після пригод у душі? Та ну))
Анна Лір, ну ми жінки іноді такі сором'язливі))
У другому розділі цікава сцена в душі. Видно, що Ася ще не розуміє, куди саме потрапила, і як тут що працює. Цікаве спостереження, що її тіло тіло трохи змінилося в кращий бік. Дійсно, як це сталося, хто і навіщо це зробив? І вона все ще не усвідомлює, що знаходиться на космічному кораблі, поки Олівер їй не показав. Але Едвард налаштований досить вороже. Я розумію, що він переживає за Віку, яка змушена була залишитись на Землі, та все одно якось надто грубий він з Асею.
Анна Лір, він такий до усіх жінок. Тут я не могла повністю його розкрити, бо це "міні" пролог до більш масштабного проекту))
Вітаю! Перший розділ насичений загадками. Ми разом з героїнею намагаємось зрозуміти, що відбувається, і де вона знаходиться. Вона шокована і дезорієнтована, і схожі відчуття якраз можуть виникнути у читачів, бо ми ще не знаємо передісторії, і разом з героїнею перебираємо різні варіанти.
Далі дівчина пробуджується, і одразу проявляє свій запальний характер, коли рефлекторно нападає на чоловіка, що намагався їй допомогти.
Далі ми більше дізнаємося про Асю та її минуле, особливо інформативним є відеозапис Віки.
Це глибокий атмосферний розділ, що задає тон усьому твору і готує до подальшого розвитку подій.
Анна Лір, на радощах після розблокування і забула, що в мене тут купа коментарів, тож краще пізно, ніж ніколи))
дякую за коментар
Ой який гарячий момент, роздягнувся і пішов у наступ, правильно. Ну і як тут чинити опір... Хоча, вона злякалася. З незвички, напевно, він був занадто різкий. Але повторюся, було дуже гаряче.
Цікаво спостерігати за адаптацією головної героїні, за їхніми стосунками з Олівером і взагалі за тим, що відбувається на кораблі.
Світлана Бонд, дякую за ваші чудові коментарі))
Олівер так різко то все запропонував, ну нічого, нехай вони ще трохи зблизяться, там, можливо, її думка зміниться. Бо особисто мені він дуже подобається. Хоча, Асі там краще знати, що за чутки про нього ходили.
Але враховуючи, що він хотів навчити її користуватися прокладками, здається, ближче в неї вже нікого не буде
Світлана Бонд, ну напевно так, а там хто зна ;)
Дивна в них там їжа. Так усе розписано, що добре можна уявити. Але нічого, вона звикне. Доведеться.
Коли в неї почалися ці дні, скільки подробиць про її організм розкрилося. Це було несподівано. Цікаво і лякаюче. Бідолашна, тепер щомісяця страждати доведеться))
Світлана Бонд, і хто її так зрозуміє, як не ми — жінки, чи не так? ;)
Олівер такий тактильний, і, мабуть, уже вселяє довіру, раз його не відштовхнули. От і добре, бо підтримка їй зараз не завадить.
Цікаве, звісно, місце, але жодної приватності. Навіть у душ нормально не сходиш. Кумедний момент, коли Олівер допоміг їй роздягнутися. Я вже починаю їх шиперити.
І як це в неї груди більші стали? Це не мені, просто подруга цікавиться:D
Світлана Бонд, ага, як і я для своїх подруг іноді шукаю інфу :)))
Спочатку справді можна було подумати, що її поховали живцем. Так страшно стало, але потім ситуація почала прояснюватися. Розсмішило, як вона того хлопця в ніс ударила. Сам винен, нічого було так підходити, тим паче вона не розуміла, що відбувається. А її ще й урятували, виходить.
Цікаво, що ж буде далі))
Світлана Бонд, Краще пізно, ніж ніколи))) бо я на радощах після розблокування і забула підписатися всім))
Чесно кажучи, космічна фантастика не надто мій жанр. Але у фантастиці у цілому важливі деталі. Коли Олівер проводить екскурсію Асі космічним кораблем, думаю, це можна вважати цими деталями)) Щодо самого тексту, то місцями він потребує редактури, бо зустрічаються слова на кшталт: свойого; типу; короче; розмовляла, розмовляли, розмовляють в одному реченні. І хоч це й думки героїні, але не зовсім правильний літературний стиль, що робить текст місцями не таким вже й легким для читання...
Щодо самого сюжету. Тютінг — ото, звісно, крута потужна штука))) Пощастило Асі попрощатись зі своєю одиночкою)))) А Олівер на шухері її ще й завів!)) Ого)) Сміливо, як для дівчини, яка, як я зрозуміла, ще не знала чоловіка))
Марина Тітова, ну так, вона сама була в шоці))
Вау, а таке життя на тій планеті, де тепер живе Ася, мені до вподоби))) Дійсно якийсь утопічний світ))) Всі рівні, отримують плюшки від держави й таке інше — цікаво))) Загалом, весело читати, бо історія подана оптимістично й ці веселі балачки героїні ще більше додають їй нотки якогось тепла й простоти)) Хоч і багато туманності теж присутньо... Втім, сюжету є де розгорнутись. Он і перспективи у героїні які! Адаптуватися у новому світі, сім'я, діти ахах)) Ймовірно таки від Олівера їй не відкараскатися))) Дякую за творчість ❤️
Марина Тітова, Там без знака питання ☺️
Як же детально, в подробицях описана бійка, пряма брутальні дівчата
Оце так вляпались в халепу. Цікаво як вон це все розгрібатимуть
Таня Тайм, дякую)) я стараусі))
Дуже цікаво описане це інакше життя-осбливо про гроші, прр майно, про машини, про професії.
Зовсім інший світ
Таня Тайм, дякую
Розділ дуже вдало вводить читача в новий світ, майстерно описані будиночки, вулички, атмосфера та обстановка в маєтку. Сподобався опис стосунків батьків з Олівером та Едом. Детальний опис дає змогу уявити все повним обсягом та створює відчуття присутності
Таня Тайм, дякую за коментар )
Як же ж змінилось життя героїні. Повністю. Не дивно, що її емоційний стан погіршився. Автор гарно описав в сцені з Олівером. Думаю, що почали зароджуватися їх більш близькі стосунки
Таня Тайм, але хлопцю ще доведеться чимало по потіти))
Розділ читається легко й атмосферно. У вас гарно витриманий баланс між емоціями героїні та описами середовища. Атмосфера змінюється: від тривожної клаустрофобії у медвідсіку до комічних моментів із душем та сорочкою. Це додає живості — героїня виглядає справжньою, зі своїми страхами, незручностями й іронічними думками.
Особливо сподобалось, як через тілесні відчуття показано її стан — холод, сором, збентеження, навіть трансформацію тіла. Це викликає співпереживання й водночас інтригує: ця зміна — частина терапії чи матиме глибше значення для сюжету?
Сцена з душем вийшла одночасно кумедною, інтимною й напруженою. А відкриття, що все відбувається на космічному кораблі, дало відчуття несподіванки й різкого контрасту з буденністю діалогів.
Взаємодія з Олівером сподобалась: він теплий, але трохи незграбний — і це робить його живим, а не ідеальним героєм. Внутрішній голос героїні з іронією теж додає легкості й не дає тексту стати занадто важким.
Наприкінці лишилось питання: чи героїня сама вірить у цю «реальність», чи це може бути ілюзія? Це ще більше підживлює цікавість читати далі.
Таня Тайм, Дякую за вашу думку, приємно знати, що я змогла занурити читача до своєї уяви))
Загалом перший розділ справляє враження густого, насиченого емоціями й деталями. Це саме той випадок, коли читач не може відірватися — бо цікаво, що буде далі.
Розділ читається дуже емоційно й атмосферно. Найсильніший ефект справляє опис пробудження — відчуття тіла, ніби чуже, повіки, наче налиті свинцем, паніка від думки, що героїня похована живцем. Тут справді створюється відчуття жаху й клаустрофобії, і читач занурюється в цей стан разом із героїнею. Це було написано так яскраво, що майже фізично відчуваєш її безсилля.
Також сподобалась динаміка між братами. Один спостерігає холодно, другий діє — і на їхньому контрасті героїня виглядає ще вразливішою. Це викликає напругу.
На мою думку діалоги з чоловіками місцями звучать занадто рівними й спокійними, як для ситуації, де героїня щойно борсалася на підлозі й навіть вдарила одного. Мені трішки не вистачило емоцій в цьому моменті: здивування, іронії чи навіть дратівливості.
Цікаво дізнатись чому у Віки був такий вигляд?
Таня Тайм, Вітаю. Обов'язково дізнаєтеся, чому Віка мала такий вигляд, звісно тільки ще треба написати таки її))
Взаємодія Олівера й Асі така цікава! З вогником))) І все він прагне її звабити))) Чи відвести страхи))) Але Ася поки що трохи боягузка... Цікаво, чи наважиться на щось більше згодом?))
Марина Тітова, ну хлопцю ж доводиться потіти, поки бігає навколо неї)) шкода, що першу частину не читали, тоб дійсно розуміли, чому вона в мене дика))
Подобається те, що часто у тексті зустрічаються якісь смішні коментування/думки Асі, як от; інакше у них в роті завоняється))) Ахах)) Ну а про "Я вмираю" то взагалі дуууже смішно:))) Це для мене був неочікуваний момент, адже я не знаю історію Асі й навіть не здогадувалась, що у ній щось могли отаке переробити)))
Марина Тітова, ну так, мені самій було трішки весело)) взагалі в мене Всю тут не вийшло повністю розкрити, не було де "розгулятися" тож вже в наступній книзі я її розкрию у всій красі, якою я її бачила на протязі кількох років))
Пригоди Асі на кораблі — це ще ті розваги))) Цікаві у них приколи з мовами та їдлом)) А от про раси/походження нічого не зрозуміло, але дуже цікаво)))) Та не так, як ситуація зі скотиною, яка вже, як виявляється, Асю бачила у всій красі ахах))) Справжні моменти для ніяковіння, але вони додають гостреньких ноток сюжету))
Марина Тітова, мені інколи здавалося, що я ледь не себе уявляла на її місці, тобто на кораблі, якщо що)))
Вітання з марафону!)) Ох... Що ж, у мене теж купу запитань, як і в героїні. Бо з першою частиною твору не знайома, тож важко зрозуміти де та що відбувається)) Щодо тексту. Стиль доволі цікавий, читається добре. Але короткі тире заважають. Я звикла до великих — так краще сприймається текст...
Щодо того ж, що події починаються з моменту умовного "пробудження" Асі. Напруження є. І тривога. Емоції на піку... Але це трохи кліше, бо породжує додаткові запитання і тоді існує лиш одне бажання — аби ще більше не заплутатись.
Сподіваюсь, читаючи все ж щось мені стане зрозуміло. Бо поки що лише шкода Асю. Вона ледь не померла... Але може читачам, які вже знайомі з першою частиною легше, ніж мені)))
Марина Тітова, Вітаннячка)) З тими короткими та довгими тире допетрала не так давно, тож поступово воюю з ними)) поступово вичитую по надцятомумколу свої книги))
Дякую за коментар )
Дуже цікавий сюжет,сталось легко і на одному подиху.Бажаю натхнення для нових книг і історій кохання,і багато читачів.Буду чекати з нетерпінням чогось цікавого...
Наталія Совяк, Дякую за коментар і за теплі слова☺️❤️❤️❤️
Сподіваюся незабаром вийду з творчої кризи, і продовжу писати основну історію, прологом якої є ця невеличка дилогія ☺️
Вітаю вас з новинкою. Бажаю вам багато багато переглядів. ))) Нехай читають
Світлана Романюк, Світлана Романюк, Ого, ви прям влучно, дякую. Навзаєм :)
дуже цікава книга!!!) я люблю цей жанр, і дякую що ви знайшлися)
я чомусь натрапила на другу книгу циклу, і почала читати з неї.. тому переходжу до першої )
з нетерпінням буду чекати на ваш творчий задум у цьому інтергалактичному світі
Olena Monasturska, Я дуже рада,що вона вам сподобалася ☺️ Дякую за ваш чудовий відгук ❤️❣️❤️
Цей задум я обов'язково продовжу ☺️
Дякую ...
Тетяна Мирончак, ❤️❤️❤️
Дуже цікаво...
Тетяна Мирончак, Дякую ☺️❤️
Коментар видалено
дякую за цікаву та захопливу історію
Olena Bakalova, дякую за коментар :)
Дякую вам за цікаву історію. Натхнення, легкого пера і багато читачів.
Аня Осадчук, Дуже велике дякую ☺️❤️❤️❤️
дякую, дуже цікаво
Аня Осадчук, я дуже рада☺️❤️
Чудова історія
Рекомендую
Ivanna Ba, Дякую ☺️❤️❤️❤️
Пані Оксано, дякую за книгу. Тішуся за Асю♥️
Тепер буду спостерігати за Вікою♥️натхнення Вам на подальші історії)))
Тамара Юрова, Я рада що і Ася вас не залишила байдужою до себе ☺️ Дякую за теплі слова ❤️❤️❤️
Ася «промурликала», таки Олівер зміг приручити дикий норов
Тамара Юрова, Ну так він хлопчик дорослий та з багатим досвідом ☺️ Дякую за коментар ❤️❤️❤️
А що ті жовторотики думала, що перед ними дівчинка- Перлинка? Не на ту натрапили!
Тамара Юрова, дякую за коментар ☺️❤️
Дякую)) Дуже захоплююче було знайомитися з героями ) Натхнення Вам
Tatti Tata, Дякую ☺️❤️ Зараз працюю над основною історією. Важко переналашиовуватися після Марини, але вже затягуюся в русло з Вікою
Друга книга значно глибша. Тут ми вже бачимо розвиток героїнь, краще розуміємо Асю як особистість. Її внутрішній конфлікт, емоційні реакції стають більш відчутними, хоча, зізнаюся, ще трохи хотілося б більшої емоційної відвертості. Втім, сюжетна динаміка та напруга тримають до останньої сторінки.
Окремо хочеться відзначити любовну лінію — вона розвивається повільно, природно, без різких поворотів. Це робить її щирою та достовірною. Відверті сцени прописані влучно — тактовно, естетично і візуально. Без перебільшень, але з емоцією — і за це авторці окремий плюс.
Хоча дилогія є прологом до масштабнішої історії, вона вже зараз викликає інтерес до створеного світу. Багато недомовленостей, натяків і відкритих питань тільки підсилюють бажання читати далі.
З нетерпінням чекаю на основну книгу, щоби розкрити таємниці Вікторії й дізнатися, як розгортатиметься доля героїнь у більш широкому контексті.
Повна рецензія в моєму блозі
https://booknet.ua/blogs/post/398941
Оксана Павелко, ❤️
Дякую за продовження))
Tatti Tata, Будь ласка :)
Сюжет цікавий.Емоційно напружений та дієвий.Але ставлення неоднозначне. Поясню:
1. Забагато мату в тексті.В украінській мові можно знайти багато висловів,які відображають емоційний стан героів.Хіба що автору подобаються такі висловлювання.
2. Вчинок Едварда по відношенню до Асі ,яка пережила дитяче насильство.та ще й з начебто " під благодійним приводом допомоги" приводить до м"яко кажучи нерозуміння та несприйняття з гидливим осадом..Чим ментальне насильство відрізняється від звичайного згвалтування. І відношення до цього інших теж не покращує враження від цього.Бо є інші
методи допомоги без перетину особистих кордонів.
Право автора створювати сюжет.Та інколи ,на мою думку, все ж було б непогано автору дотримуватись моральних почуттів і показувати в творі своє ставлення до такого.
Не люблю писати неприємні для автора коментарі.Бо автор працював, створював книгу.Та не змогла не висловити свою думку.
Бажаю автору цікавих захоплюючих творів,натхнення та вдячних читачів.❤️Поки підписана.Далі покажуть інші твори.
Любов Козлова, Він вже завершений. Я вчора опублікувала епілог. Хочу трішки відпочити, пару деньків, бо там по довше був марофон з вивертом мізків, вичитаю й нарешті зміню на статус "завершено". Ну а якщо ви вже любите більш відшліфований текст читати, то я думаю швиденько доведу його до ладу. Дякую за коментар ))
дякую цікава книга
Лора Sky, я рада що вона вам сподобалася ))
Дякую за цікаву книгу) Натхнення Вам)
Тетяна, Дякую від щирого серця ☺️❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати