65
Анотація до книги "Де темніють води"
Україна завжди була землею давніх вірувань. Поколіннями тут розповідали про русалок — жінок, які померли надто молодими й залишилися десь між світом живих і мертвих.
Пол і Роуз приїжджають із Нью-Йорка до села Пульмо, сподіваючись, що кілька тихих тижнів допоможуть урятувати їхній шлюб.
Вони очікують Світязь — чисту воду, літні натовпи й спокійну відпустку.
Натомість їхній будинок стоїть біля іншого озера.
Пулемецького.
Воно прекрасне. Воно тихе. Можливо, занадто тихе.
Спочатку це здається удачею.
Потім Роуз починає бачити уві сні жінку, якої ніколи не зустрічала.
А Пол прокидається вночі й виявляє, що його дружини немає в ліжку.
Я, Дар'я Сушко, є авторкою твору «Де темніють води» та власницею авторських прав на нього.
Пол і Роуз приїжджають із Нью-Йорка до села Пульмо, сподіваючись, що кілька тихих тижнів допоможуть урятувати їхній шлюб.
Вони очікують Світязь — чисту воду, літні натовпи й спокійну відпустку.
Натомість їхній будинок стоїть біля іншого озера.
Пулемецького.
Воно прекрасне. Воно тихе. Можливо, занадто тихе.
Спочатку це здається удачею.
Потім Роуз починає бачити уві сні жінку, якої ніколи не зустрічала.
А Пол прокидається вночі й виявляє, що його дружини немає в ліжку.
Я, Дар'я Сушко, є авторкою твору «Де темніють води» та власницею авторських прав на нього.
міфічні істоти вбивства насилля жахидужедивнісправи
Зміст книги: 12 глав
Останнє оновлення: 22 дн. тому
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Цікаво! Підписався. Запрошую до себе на сторінку)
Олександр Ісаєнков, Дякую)
Обов'язково зайду))
Ця історія тільки починає свій шлях, тому мені особливо цікаво знати, хто йде ним разом зі мною. Якщо ви читаєте «Де темніють води» — залиште кілька слів. Що вас сюди привело? Хто з героїв уже зачепив? Які відчуття залишає історія? Можете навіть просто написати: «Я тут». Мені буде дуже приємно знати, що по той бік сторінки хтось є. ?
Вітаю з новинкою! Ох, ця анотація вміє створити тривогу буквально кількома реченнями. Особливо сподобалося, як через прості правила — не ходити до води після заходу сонця, не відповідати на голоси, не переступати певну межу — поступово виникає відчуття, що за всім цим стоїть щось значно страшніше.
Дуже люблю такі історії, де сільські легенди й старі заборони не просто залишаються забобонами, а починають набувати зовсім іншого сенсу. А фінальне «чи дозволять тобі піти?» — чудовий гачок, після якого вже хочеться дізнатися, що саме ховається там, де темніють води.
Додала книгу до бібліотеки, поставила лайк і неодмінно придивлюся до цієї історії. Бажаю новинці моторошно гарного старту та читачів, готових переступити ту саму невидиму межу!
Ейларіс Вальєн, Велике дякую за відгук!
Мені неймовірно приємно))
Сподіваюсь Вам сподобається))
Вітаю з новинкою!) Успіху книзі!
Руслан Баркалов, Дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати