130
Анотація до книги "Чи кохання це?"
Чому вони не зустрілися хоча б на день раніше? Можливо все було б інакше...
Аліса знімала пальто у тісний роздягальні, коли відчинилися двері і вони опинилися один напроти одного. Вона відчула тепло його тіла, його гаряче дихання... Він пробурмотів: «Вибачте» і зачекав за дверима, поки вона не вийшла. А потім швидко кинув куртку на вішак і вискочив за нею.
Не наважився наздогнати, лише йшов позаду, ніби йому було зовсім байдуже, і губив голову в ароматі її парфумів Dolce Vita. Саме тоді він зрозумів, що все пропало, але не зміг устояти. Dolce Vita переслідувала його весь день і всю ніч.
Він ледве дочекався ранку, щоб утекти з дому на роботу. І вже ввечері знайшов безглуздий привід, щоб провести її після роботи до метро. Вона, звісно, не відмовилася...
Аліса знімала пальто у тісний роздягальні, коли відчинилися двері і вони опинилися один напроти одного. Вона відчула тепло його тіла, його гаряче дихання... Він пробурмотів: «Вибачте» і зачекав за дверима, поки вона не вийшла. А потім швидко кинув куртку на вішак і вискочив за нею.
Не наважився наздогнати, лише йшов позаду, ніби йому було зовсім байдуже, і губив голову в ароматі її парфумів Dolce Vita. Саме тоді він зрозумів, що все пропало, але не зміг устояти. Dolce Vita переслідувала його весь день і всю ніч.
Він ледве дочекався ранку, щоб утекти з дому на роботу. І вже ввечері знайшов безглуздий привід, щоб провести її після роботи до метро. Вона, звісно, не відмовилася...
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧи було це кохання? На мою думку — ні. Кохання — це коли дві людини люблять одна одну. Їх стосунки можуть бути непростими, адже життя мінливе. Але їх об’єднує більше світлих і добрих моментів, ніж обману та болю. І найголовніше — їхні стосунки не приносять горя близьким людям.
Діана Лисенко, Дякую за те, що прочитали! Та за такий розгорнутий відгук. Кохання - це почуття, чи може воно бути неправильним? Якщо кохання прийшло до жінки, вона не може йому сказати: йди геть, я не хочу відчувати. Кохання просто трапляється. І лише з часом приходить усвідомлення ситуації.
Розділ 5: Аліса — велика молодець. Це дійсно гідний вчинок. Поки не попрощаєшся з гірким минулим, ніколи не настане світле майбутнє.
Діана Лисенко, Цей вчинок вистражданий, але правильний. Тому що чи було у неї майбутнє з коханою людиною?..
Розділ 3: І що Аліса собі думає? Її влаштовують такі відносини? Невже вона готова до самої старості чекати лише зручної нагоди, щоб побути з ним? Бідна жінка…
Діана Лисенко, Звісно, такі відносини Алісу не влаштовують і вона намагається перебороти себе, але це не трапляється у одну мить. Це важко і болісно. Кохання не вмирає по команді.
Розділи 1–2: Дуже добре Дмитро влаштувався. Користуючись своєю привабливістю, крутить жінкам голови. Можливо, Алісу спочатку й обманули, але тепер вона знає правду. Точно, що її совість притупилась, а разом із нею, повага до себе як до жінки.
Діана Лисенко, Коли жінка по-справжньому закохана, совість відступає на задній план. Це почуття переважає усе інше, особливо логіку. А Дмитро і сам розгублений, йому теж не легко. Таке воно, кохання...
Я не знаю, як це коментувати раціонально... як підібрати слова... Просто скажу, що проридала над Вашою книгою від моменту прочитання і усвідомлення її назви до останньої сторінки... я ридала навіть закривши її... Це було неймовірно сильно і боляче... дуже боляче... Книга залишила сильні емоції та роздуми про своє життя, і хоча ситуація була інакша, саме запитання та боротьба героїні з власними почуттями — можливо, це стало тригером для старих спогадів, а може, це реакція на безвихідність героїні чи на її морально правильне рішення вбити своє кохання, тому що є причина... не знаю. Цей текст — дуже якісна покрокова анатомія деструктивних стосунків, і хоча розумію, що ця конструкція лише побічний продукт... бо в історії, я впевнена, є прототипи... це єдина книга, де я просто викинула аналітичний зір, утопаючи у власних спогадах, рішеннях... та сльозах.
Магістр Анімарум, Неймовірно вдячна вам за щирість! Я рада, що ця коротка історія допомогла прояснити вам особисті почуття! Знаєте, так буває, коли щось всередині хвилює, але потрібен якийсь зовнішній поштовх, натяк, і тільки тоді відбувається усвідомлення, з'являється інший погляд на старі речі. Ця історія - не щось особливе, багато жінок стикаються зі схожим вибором, але у кожній свій шлях, і, можливо, багато хто, вчиняє не так, як Аліса. Життя, воно таке різне... ❤️❤️❤️
Роман з одруженим чоловіком це завжди деструктивні стосунки. А ще це боляче, боротьба з сумлінням і власними почуттями. Добре що Аліса нарешті наважилася покінчити з цим одержимим зв'язком. Це правильне рішення.
Я побачила досить тонкий, без прямого моралізаторства, опис інфантильного романтизму двох дорослих людей. Жінки, яка виправдовує зв’язок з одруженим чоловіком “великою пристрастю”, та чоловіка, що використовує вже “класичну” фразу “одружився, бо чекала на дитину” – а завагітніла вона, перепрошую, бо просто “поряд проходив”?) “Чому вони не зустрілися хоча б на день раніше? Можливо, все було б інакше”, думає Гг Аліса – і для мене це іронічний натяк, що в такому разі вона могла б опинитися на місці ошуканої дружини, поки Дмитро так само шукав би втіхи деінде…
Лана Нова, ❤️
Вітаю з новинкою ♥️❤️♥️
Тетяна Степанкевич, Дякую, Тетяна!
Вітаю з новинкою) Успіху книзі)
Юлія Богута, Дякую, Юлія!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати