152
Анотація до книги "Чи кохання це?"
Чому вони не зустрілися хоча б на день раніше? Можливо все було б інакше...
Аліса знімала пальто у тісний роздягальні, коли відчинилися двері і вони опинилися один напроти одного. Вона відчула тепло його тіла, його гаряче дихання... Він пробурмотів: «Вибачте» і зачекав за дверима, поки вона не вийшла. А потім швидко кинув куртку на вішак і вискочив за нею.
Не наважився наздогнати, лише йшов позаду, ніби йому було зовсім байдуже, і губив голову в ароматі її парфумів Dolce Vita. Саме тоді він зрозумів, що все пропало, але не зміг устояти. Dolce Vita переслідувала його весь день і всю ніч.
Він ледве дочекався ранку, щоб утекти з дому на роботу. І вже ввечері знайшов безглуздий привід, щоб провести її після роботи до метро. Вона, звісно, не відмовилася...
Аліса знімала пальто у тісний роздягальні, коли відчинилися двері і вони опинилися один напроти одного. Вона відчула тепло його тіла, його гаряче дихання... Він пробурмотів: «Вибачте» і зачекав за дверима, поки вона не вийшла. А потім швидко кинув куртку на вішак і вискочив за нею.
Не наважився наздогнати, лише йшов позаду, ніби йому було зовсім байдуже, і губив голову в ароматі її парфумів Dolce Vita. Саме тоді він зрозумів, що все пропало, але не зміг устояти. Dolce Vita переслідувала його весь день і всю ніч.
Він ледве дочекався ранку, щоб утекти з дому на роботу. І вже ввечері знайшов безглуздий привід, щоб провести її після роботи до метро. Вона, звісно, не відмовилася...
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКороткий коментар: рекомендую! Гарна історія, що показує, як не треба жити (при чому як чоловікам, так і жінкам)
Довгий коментар:
НУ НІ!
Це точно не було кохання!
Я прийшов, бо побачив рекомендацію від "Магістр Анімарум".
Пфуууф... Тут є, що сказати...
По-перше, як чоловік, можу сказати, що ось таких ось "Ромео" ми, чоловіки, здебільшого ненавидимо. Не знаю, дівчата, як вам можуть подібні "кадри" подобатися, але я усі 5 частин боровся із бажанням закрити книгу, бо мене дратував один з гг.
Чому?
Усе просто!
[далі спойлери]
А у чому винна перша та друга дружина? У тому, що чоловік "не зміг втриматися"?!
Ні, звісно, на мій погляд, у цій історії винуваті УСІ. (Можу пояснити за кожне слово!)
Але на мій погляд, гарного фіналу не заслуговує тут ніхто!
Хоча, в цілому, історія гарна і показує "як робити не треба", тому рекомендую!
Сподіваюсь, що автор не сприйме це як "плювок отрути", мені просто погано стає, коли я бачу падіння честі й моралі. *Без негативу*
Бажаю усього найліпшого!
LibertyFox, Дякую за відвертість! Ваша думка, як чоловіка, дуже цікава. Від себе хочу зауважити, що ця історія - не посібник з моралі, як треба, або не треба робити. Це історія, яка має щось викликати у читача, навіть такі емоції, як у вас, і це означає, що вона щось зачепила. У цьому сенсі я рада, історія спрацювала. Якщо, наприклад, у книгах, де усіх вбивають направо і наліво, кров ллється річками, це ж не означає, що комусь це має обов'язково подобатися, хоча є й такі. Так само і з почуттями. І добре, що книга викликає у всіх різні емоції. Є про що поговорити і про що задуматися. У Магістра Анімарум - відгукнулося щось своє, наболіло, навіть спонукало на нову ідею))
Чи було це кохання? На мою думку — ні. Кохання — це коли дві людини люблять одна одну. Їх стосунки можуть бути непростими, адже життя мінливе. Але їх об’єднує більше світлих і добрих моментів, ніж обману та болю. І найголовніше — їхні стосунки не приносять горя близьким людям.
Діана Лисенко, Дякую за те, що прочитали! Та за такий розгорнутий відгук. Кохання - це почуття, чи може воно бути неправильним? Якщо кохання прийшло до жінки, вона не може йому сказати: йди геть, я не хочу відчувати. Кохання просто трапляється. І лише з часом приходить усвідомлення ситуації.
Розділ 5: Аліса — велика молодець. Це дійсно гідний вчинок. Поки не попрощаєшся з гірким минулим, ніколи не настане світле майбутнє.
Діана Лисенко, Цей вчинок вистражданий, але правильний. Тому що чи було у неї майбутнє з коханою людиною?..
Розділ 3: І що Аліса собі думає? Її влаштовують такі відносини? Невже вона готова до самої старості чекати лише зручної нагоди, щоб побути з ним? Бідна жінка…
Діана Лисенко, Звісно, такі відносини Алісу не влаштовують і вона намагається перебороти себе, але це не трапляється у одну мить. Це важко і болісно. Кохання не вмирає по команді.
Розділи 1–2: Дуже добре Дмитро влаштувався. Користуючись своєю привабливістю, крутить жінкам голови. Можливо, Алісу спочатку й обманули, але тепер вона знає правду. Точно, що її совість притупилась, а разом із нею, повага до себе як до жінки.
Діана Лисенко, Коли жінка по-справжньому закохана, совість відступає на задній план. Це почуття переважає усе інше, особливо логіку. А Дмитро і сам розгублений, йому теж не легко. Таке воно, кохання...
Я не знаю, як це коментувати раціонально... як підібрати слова... Просто скажу, що проридала над Вашою книгою від моменту прочитання і усвідомлення її назви до останньої сторінки... я ридала навіть закривши її... Це було неймовірно сильно і боляче... дуже боляче... Книга залишила сильні емоції та роздуми про своє життя, і хоча ситуація була інакша, саме запитання та боротьба героїні з власними почуттями — можливо, це стало тригером для старих спогадів, а може, це реакція на безвихідність героїні чи на її морально правильне рішення вбити своє кохання, тому що є причина... не знаю. Цей текст — дуже якісна покрокова анатомія деструктивних стосунків, і хоча розумію, що ця конструкція лише побічний продукт... бо в історії, я впевнена, є прототипи... це єдина книга, де я просто викинула аналітичний зір, утопаючи у власних спогадах, рішеннях... та сльозах.
Магістр Анімарум, Неймовірно вдячна вам за щирість! Я рада, що ця коротка історія допомогла прояснити вам особисті почуття! Знаєте, так буває, коли щось всередині хвилює, але потрібен якийсь зовнішній поштовх, натяк, і тільки тоді відбувається усвідомлення, з'являється інший погляд на старі речі. Ця історія - не щось особливе, багато жінок стикаються зі схожим вибором, але у кожній свій шлях, і, можливо, багато хто, вчиняє не так, як Аліса. Життя, воно таке різне... ❤️❤️❤️
Роман з одруженим чоловіком це завжди деструктивні стосунки. А ще це боляче, боротьба з сумлінням і власними почуттями. Добре що Аліса нарешті наважилася покінчити з цим одержимим зв'язком. Це правильне рішення.
Я побачила досить тонкий, без прямого моралізаторства, опис інфантильного романтизму двох дорослих людей. Жінки, яка виправдовує зв’язок з одруженим чоловіком “великою пристрастю”, та чоловіка, що використовує вже “класичну” фразу “одружився, бо чекала на дитину” – а завагітніла вона, перепрошую, бо просто “поряд проходив”?) “Чому вони не зустрілися хоча б на день раніше? Можливо, все було б інакше”, думає Гг Аліса – і для мене це іронічний натяк, що в такому разі вона могла б опинитися на місці ошуканої дружини, поки Дмитро так само шукав би втіхи деінде…
Лана Нова, ❤️
Вітаю з новинкою ♥️❤️♥️
Тетяна Степанкевич, Дякую, Тетяна!
Вітаю з новинкою) Успіху книзі)
Юлія Богута, Дякую, Юлія!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати