У центрі сюжету — амбітний біс молодшої ланки на ім'я Асмодей (Асик для друзів ), який прагне отримати омріяну посаду «Старшого Спокусника». Для цього він вирушає до Департаменту Обліку з велетенською папкою звітів, свято переконаний у власному успіху, адже в кожному протитоколі смертні виправдовують свої помилки та слабкості фразою: «Та це мене біс поплутав!».
Проте ревізор починає детально розбирати справжні причини людських вчинків: нічні набіги на холодильник із кабачковою ікрою, спонтанні покупки через шопоголізм, небезпечне маневрування на дорогах, зіпсований горе-майстрами ремонт, любовні зради та навіть масштабні корупційні схеми. Виявляється, що в усіх цих випадках люди діяли самостійно, а аргумент про нечисту силу використовували лише як зручне прикриття для власних слабкостей.