Аврора

Кіра вже втомилася йти. Мисливці гналися за нею четверту добу, і лише поява «кита» змусила їх відступити. Точніше, помітивши його, вони кинулися втікати. Хто куди. Хоча від «кита» неможливо сховатися. Кіра тоді припустила щосили, але дірка в правому плечі не дозволила бігти з усією силою, та й три доби без сну давали про себе знати. Але Кіра змогла відірватися від мисливців, і зараз практично без сил брела по пустищу. Ще півдня тому вона могла б хоч трохи перепочити, сховавшись у руїнах, але місто, що раніше мало ім'я ангелів, залишилося позаду. А попереду була не одна миля пустища.