А голодних тут годують
Кажуть, у кожного саду є свої правила.
Але в цьому саду росте дещо незвичайне: їжа, якої найбільше потребують ті, кому її бракує.
Сюди приходять старі, самотні й хворі. Вони беруть рівно стільки, скільки можуть з’їсти. Без плати. Без запитань.
Одного дня про дивний сад дізнається людина, яка вирішує, що таке добро не повинно пропадати без користі.
Бо якщо можна взяти більше — навіщо брати менше?
Притча про голод, жадібність і милосердя. І про місце, де діє просте правило:
а голодних тут годують.