Хотілося спробувати себе як письменника, але до цих пір не знаю чи це вдалося. Перечитала багато творів, деякі з них по кілька разів, але більше ніж оповідання, в мене не виходить. Мабуть мені це не дано.
А хто сказав, що всі мають писати тільки великі форми? Оно остання Нобелівка з літератури дісталася письменниці, яка взагалі не написала жодного роману. Тільки оповідання :)
Я, до речі, теж полюбляю короткі форми. Але, як варіант, їх можна об'єднувати у щось більше.
Як тут: https://litnet.com/uk/book/ya-zakohalas-u-iogo-vesnu-b153638
Це далеко не ідеально, але, але ;) Запрошую до читання!
Та чому так категорично? Просто далеко не кожен може з перших спроб "народити" книгу (до речі, покажіть мені того, в кого це вийшло - хоч познайомлюся). Тут головне любити писати і працювати над відточуванням вмінь
чого ж так песимістично? я колись теж писала тільки малу форму і вважала, що автори які пишуть романи, якісь супергерої. Але тепер визнаю, що книгу легше писати ніж оповідання. Варто тільки вигадати сюжет, розділити його на розділи, створити для себе графік роботи. І розпочати. І так по тихеньку, невеличкими кроками ви дійдете до мети.
Події в «Порталі у Гріх» набирають обертів. Наша читачка стала мимовільним свідком чогось дуже дивного. Хто та жінка? Що відбувається? І якщо Кейн зайнятий, то Вейну прийдеться не солодко. Доведеться відповісти
Аньйон котики ❤️ До прочитання доступний новий розділ роману Коли серіали стають реальністю УРИВОК ✨ Наступні декілька тижнів йшли спокійно, почалися зимові екзамени перед канікулами, підсумок знать
Ну от і все. Перегорнута остання сторінка історії, яка тримала нас у напрузі кожної секунди.
Сім днів. Усього тиждень земного й неземного часу, за який світ встиг розсипатися на друзки, палати багряним попелом, вимагати
Добрий вечір п'ятниці, любі друзі! Мені дуже приємно, що ви заходите на мою сторінку і цікавитесь історією Ані і Ілана. Сьогодні я, як і обіцяла, виклала наступні глави книги "Таємниця срібного лісу "
Ну що ж! Із початком осені, нова осіння історія кохання! Любов із присмаком осені Історія студентки за обміном, яка змінила факультет, і тепер навчатиметься в українському вузі. Знайомство з Данилом в перший же
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА хто сказав, що всі мають писати тільки великі форми? Оно остання Нобелівка з літератури дісталася письменниці, яка взагалі не написала жодного роману. Тільки оповідання :)
Я, до речі, теж полюбляю короткі форми. Але, як варіант, їх можна об'єднувати у щось більше.
Як тут: https://litnet.com/uk/book/ya-zakohalas-u-iogo-vesnu-b153638
Це далеко не ідеально, але, але ;) Запрошую до читання!
Та чому так категорично? Просто далеко не кожен може з перших спроб "народити" книгу (до речі, покажіть мені того, в кого це вийшло - хоч познайомлюся). Тут головне любити писати і працювати над відточуванням вмінь
чого ж так песимістично? я колись теж писала тільки малу форму і вважала, що автори які пишуть романи, якісь супергерої. Але тепер визнаю, що книгу легше писати ніж оповідання. Варто тільки вигадати сюжет, розділити його на розділи, створити для себе графік роботи. І розпочати. І так по тихеньку, невеличкими кроками ви дійдете до мети.
Вікторія Задорська, Приєднуюся, я так само починала з віршів і оповідань, а потім якось пішло-поїхало))
Це нічого. Коли вспливе тема, задля якої не вистачить об'єму оповідання, тоді й з'явиться роман.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати