Хотілося спробувати себе як письменника, але до цих пір не знаю чи це вдалося. Перечитала багато творів, деякі з них по кілька разів, але більше ніж оповідання, в мене не виходить. Мабуть мені це не дано.
А хто сказав, що всі мають писати тільки великі форми? Оно остання Нобелівка з літератури дісталася письменниці, яка взагалі не написала жодного роману. Тільки оповідання :)
Я, до речі, теж полюбляю короткі форми. Але, як варіант, їх можна об'єднувати у щось більше.
Як тут: https://litnet.com/uk/book/ya-zakohalas-u-iogo-vesnu-b153638
Це далеко не ідеально, але, але ;) Запрошую до читання!
Та чому так категорично? Просто далеко не кожен може з перших спроб "народити" книгу (до речі, покажіть мені того, в кого це вийшло - хоч познайомлюся). Тут головне любити писати і працювати над відточуванням вмінь
чого ж так песимістично? я колись теж писала тільки малу форму і вважала, що автори які пишуть романи, якісь супергерої. Але тепер визнаю, що книгу легше писати ніж оповідання. Варто тільки вигадати сюжет, розділити його на розділи, створити для себе графік роботи. І розпочати. І так по тихеньку, невеличкими кроками ви дійдете до мети.
Шість обкладинок. Три всесвіти. Один рік. Я візуалізувала свої цілі, і вони виглядають зухвало. Це буде рік великих фіналів, несподіваних подорожей та жанрових експериментів. 1. Цикл «Євангеліє цифрової ери» Завершення
Нещодавно стартувала забава “12 Сант Букнету”, де читачам пропонують відгадати, хто із запропонованого списку, автор уривку. Через день оповідання з уривка публікується на Букнет. Найактивніші отримають подарунки.
Маю таку ситуацію, над якою вже навіть почав трохи сміятися — бо інакше ніяк ? Я багато пишу. Регулярно. Тексти читають, заходять нові люди, з’являються перегляди, іноді коментарі. Здається, все рухається… але
Тримайте чуттєвий уривок з завтрашньої глави "Солодка помилка" ❤️ І знову полон. Кожен рух — сильний, різкий, гарячий. Його уривчасте дихання на моїй шиї. Його голос — низький, хриплий — прямо
Останнім часом я все частіше ловлю себе на думці, що фентезі на Букнеті читається не так активно, як хотілося б. Не скажу, що його не читають зовсім — ні. Але якщо порівнювати з драмою, реалістичною прозою, історіями про
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА хто сказав, що всі мають писати тільки великі форми? Оно остання Нобелівка з літератури дісталася письменниці, яка взагалі не написала жодного роману. Тільки оповідання :)
Я, до речі, теж полюбляю короткі форми. Але, як варіант, їх можна об'єднувати у щось більше.
Як тут: https://litnet.com/uk/book/ya-zakohalas-u-iogo-vesnu-b153638
Це далеко не ідеально, але, але ;) Запрошую до читання!
Та чому так категорично? Просто далеко не кожен може з перших спроб "народити" книгу (до речі, покажіть мені того, в кого це вийшло - хоч познайомлюся). Тут головне любити писати і працювати над відточуванням вмінь
чого ж так песимістично? я колись теж писала тільки малу форму і вважала, що автори які пишуть романи, якісь супергерої. Але тепер визнаю, що книгу легше писати ніж оповідання. Варто тільки вигадати сюжет, розділити його на розділи, створити для себе графік роботи. І розпочати. І так по тихеньку, невеличкими кроками ви дійдете до мети.
Вікторія Задорська, Приєднуюся, я так само починала з віршів і оповідань, а потім якось пішло-поїхало))
Це нічого. Коли вспливе тема, задля якої не вистачить об'єму оповідання, тоді й з'явиться роман.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати