Хотілося спробувати себе як письменника, але до цих пір не знаю чи це вдалося. Перечитала багато творів, деякі з них по кілька разів, але більше ніж оповідання, в мене не виходить. Мабуть мені це не дано.
А хто сказав, що всі мають писати тільки великі форми? Оно остання Нобелівка з літератури дісталася письменниці, яка взагалі не написала жодного роману. Тільки оповідання :)
Я, до речі, теж полюбляю короткі форми. Але, як варіант, їх можна об'єднувати у щось більше.
Як тут: https://litnet.com/uk/book/ya-zakohalas-u-iogo-vesnu-b153638
Це далеко не ідеально, але, але ;) Запрошую до читання!
Та чому так категорично? Просто далеко не кожен може з перших спроб "народити" книгу (до речі, покажіть мені того, в кого це вийшло - хоч познайомлюся). Тут головне любити писати і працювати над відточуванням вмінь
чого ж так песимістично? я колись теж писала тільки малу форму і вважала, що автори які пишуть романи, якісь супергерої. Але тепер визнаю, що книгу легше писати ніж оповідання. Варто тільки вигадати сюжет, розділити його на розділи, створити для себе графік роботи. І розпочати. І так по тихеньку, невеличкими кроками ви дійдете до мети.
Привіт всім. Я просто не можу не поділитися з вами неймовірною радістю: я нарешті отримала комерційний статус! ✨ Безмежно дякую кожному й кожній, хто читає мої історії, коментує, додає до бібліотек і підтримує зірочками.
ВАГІТНА СЕКРЕТАРКА ДЛЯ МАЖОРА в бестселерах! Дякую всім своїм читачам! А хто ще не читає цю гостросюжетну та гарячу історію, запрошую приєднатися. *** «Вчора було весілля його матері, а сьогодні вони прокинулися
— Вальс тут? Серед залу, де ніхто не планує танцювати? — Так як музика була тільки для такого стилю танцю, іншого варіанту в них не було. — Я ж сказав, що це неординарно. То що, згодна? — Та мені вже все одно.
— Знаєш, Аделі, є одна давня легенда, — мовив Скай, ступаючи з води на теплий берег. По його оголеному і мужньому тілу стікали краплі. — Вона каже, що магія стихій живе в кожному з нас. Ми всі трохи вода, трохи земля,
Тарас повільно прокашлявся. Його кадик на шиї заходив ходором, а темні очі в напівтемряві спалахнули таким відвертим вогнем, що вода навколо мене, здавалося, нагрілася ще на кілька градусів. Але він не пішов. І навіть не відвернувся. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА хто сказав, що всі мають писати тільки великі форми? Оно остання Нобелівка з літератури дісталася письменниці, яка взагалі не написала жодного роману. Тільки оповідання :)
Я, до речі, теж полюбляю короткі форми. Але, як варіант, їх можна об'єднувати у щось більше.
Як тут: https://litnet.com/uk/book/ya-zakohalas-u-iogo-vesnu-b153638
Це далеко не ідеально, але, але ;) Запрошую до читання!
Та чому так категорично? Просто далеко не кожен може з перших спроб "народити" книгу (до речі, покажіть мені того, в кого це вийшло - хоч познайомлюся). Тут головне любити писати і працювати над відточуванням вмінь
чого ж так песимістично? я колись теж писала тільки малу форму і вважала, що автори які пишуть романи, якісь супергерої. Але тепер визнаю, що книгу легше писати ніж оповідання. Варто тільки вигадати сюжет, розділити його на розділи, створити для себе графік роботи. І розпочати. І так по тихеньку, невеличкими кроками ви дійдете до мети.
Вікторія Задорська, Приєднуюся, я так само починала з віршів і оповідань, а потім якось пішло-поїхало))
Це нічого. Коли вспливе тема, задля якої не вистачить об'єму оповідання, тоді й з'явиться роман.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати