У мене теж таке буває.Ось порада - спершу знайдіть зручне місце,де вам буде комфортно працювати (наприклад - місце під улюбленим деревом). Візьміть горнятко кави (або улюбленого напою). Відкиньте усі справи в бік і зосередьтеся. Візьміть папір та ручку (краще олівець...) І починайте писати... :)
Пишіть кому допомогло
У мене два вірних методи "завестися". Або почитати щось дуже популярне у вашому жанрі (що, швидше за все виглядатиме пласким, нудним, і взагалі "все було не так") це добре штовхає писати своє))) Ідеї просто рояться від неспівпадіння з тим, що читаєте (але що визнане і популярне, це обов*язкова умова). Або, якщо ідей багато й не можете саме взятися за одну, напишіть їх всіх наче синопсис (якщо вже є - перечитайте, поправте) можливо десь почнуть розгортатися нові подробиці і вас "затягне".
Що значить «нема натхнення»?! Ось чесно! Особливо коли чуєш таке від жінки!
Якось читала я інтерв’ю Кінга: «(умовно) сів я працювати о дев’ятій годині, в обід мені хтось приніс поїсти, і закінчив я роботу о шостій вечора». Мрія!!!
Не знаю, як у вас, а я і готую, і прибираю, ще й гроші заробляю, бо від написання книг ще жодної копійки не заробила. А де пишу? У транспорті, поки їду, там і книги читаю. У поліклініці на лавочці, коли чекаю, поки закінчиться заняття дитини з логопедом, а також поки очікую доньку з гуртків...
Якщо виявилась хвилинка, щоб писати, то це скарб! Знаєте, коли працювала сценаристом на телебаченні, там за хандру могли звільнити. Ви – майстер, тож повинні поводитись як професіонал. Зіткнулися при написанні з якоюсь проблемою? Проаналізуйте і знайдіть рішення! Якщо ну от не йде далі якась тема, пірніть у неї – відчуйте тілом! Пишете про море – їдьте на море! Пишете про лицарів – підіть у історичний клуб та візьміть до рук меча! А говорити, що нема натхнення – то лінощі.
От такий копняк від мене. Вибачте, якщо дуже сильно. Від серця!
Наталия Галаган, Щиро дякую! В тому ж і біда. Клопоти, клопоти... А коли є час (поки дитина заснула, а чоловік на роботі), а бажання раптом зникло, нема. Тоді й починається оце роздратування, яке ще сильніше заважає писати. Починаєш перечитувати і хочеться все видалити до біса!
І все при тому, що я не письменник, так... лише вчуся.
В таких випадках я шукаю натхнення у музиці, фотографіях, природі. Іноді варто лише залишитися на самоті, посумувати кілька годин (тільки при цьому не вмикайте інтернет!), як натхнення і бажання прийдуть самі. А ще подумайте про ваших читачів, які питатимуть про продовження історії.
Бажаю подолати свою хандру, знайти натхнення і продовжити роботу!
Чудодійний копняк? Хм...
"Хто, як не ми? Коли, як не зараз?"
Життя занадто коротке, пані Інко, аби гаяти його на "немає бажання" чи щось подібне. Поки хтось просиджує штани, інший в той же час творить дива та пише історію. Тому Вам лише обирати, будете Ви глядачем чи ж на головній сцені.
Палата номер «8». — Людочко? Юнак спинився на порозі, не насмілюючись пройти далі. Богдан спочатку навіть подумав, що помилився палатою. На ліжку сидів підліток у позі лотоса і похитувався вперед-назад,
«Сьогодні я задумалась... Чому ми так відчайдушно чіпляємось за чоловіків, які нас не кохають? Пишу про це у своїй книзі "Розбита я", і сьогодні ці думки просто не дають мені спокою... Ми бачимо, що почуттів немає.
Любі читачі, сьогодні ЗНИЖКА на Звір, якому належу! •••••••••••••••••••••••••••
— Та що ти, Інночко! Я тільки рада за тебе. Такий чоловік — один на мільйон.
Ця книга втручається у ваші думки. Це історія «Умови гри. Поруш межі моралі»не для фону. Не для “на потім”. І точно не для тих, хто шукає щось легке перед сном Ця книга — для тих, хто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене теж таке буває.Ось порада - спершу знайдіть зручне місце,де вам буде комфортно працювати (наприклад - місце під улюбленим деревом). Візьміть горнятко кави (або улюбленого напою). Відкиньте усі справи в бік і зосередьтеся. Візьміть папір та ручку (краще олівець...) І починайте писати... :)
Пишіть кому допомогло
Інка Вікторова, Прошу))
У мене два вірних методи "завестися". Або почитати щось дуже популярне у вашому жанрі (що, швидше за все виглядатиме пласким, нудним, і взагалі "все було не так") це добре штовхає писати своє))) Ідеї просто рояться від неспівпадіння з тим, що читаєте (але що визнане і популярне, це обов*язкова умова). Або, якщо ідей багато й не можете саме взятися за одну, напишіть їх всіх наче синопсис (якщо вже є - перечитайте, поправте) можливо десь почнуть розгортатися нові подробиці і вас "затягне".
Эллин Крыж, Дякую)) Зрозуміла.
Що значить «нема натхнення»?! Ось чесно! Особливо коли чуєш таке від жінки!
Якось читала я інтерв’ю Кінга: «(умовно) сів я працювати о дев’ятій годині, в обід мені хтось приніс поїсти, і закінчив я роботу о шостій вечора». Мрія!!!
Не знаю, як у вас, а я і готую, і прибираю, ще й гроші заробляю, бо від написання книг ще жодної копійки не заробила. А де пишу? У транспорті, поки їду, там і книги читаю. У поліклініці на лавочці, коли чекаю, поки закінчиться заняття дитини з логопедом, а також поки очікую доньку з гуртків...
Якщо виявилась хвилинка, щоб писати, то це скарб! Знаєте, коли працювала сценаристом на телебаченні, там за хандру могли звільнити. Ви – майстер, тож повинні поводитись як професіонал. Зіткнулися при написанні з якоюсь проблемою? Проаналізуйте і знайдіть рішення! Якщо ну от не йде далі якась тема, пірніть у неї – відчуйте тілом! Пишете про море – їдьте на море! Пишете про лицарів – підіть у історичний клуб та візьміть до рук меча! А говорити, що нема натхнення – то лінощі.
От такий копняк від мене. Вибачте, якщо дуже сильно. Від серця!
Наталия Галаган, Щиро дякую! В тому ж і біда. Клопоти, клопоти... А коли є час (поки дитина заснула, а чоловік на роботі), а бажання раптом зникло, нема. Тоді й починається оце роздратування, яке ще сильніше заважає писати. Починаєш перечитувати і хочеться все видалити до біса!
І все при тому, що я не письменник, так... лише вчуся.
Навіть якщо немає бажання писати - пишіть. Муза зацікавиться, що то Ви строчите і сама до Вас прилетить)) Бажаю натхнення!
Уляся Смольська, Цікава думка. Дякую))
Почитайте книгу улюбленого автора, і бажання повернеться)
Зі всіма таке трапляється:)
София Чайка, Дякую)) Розумію, що з усіма. Розумію, що мине. Просто не люблю цього стану, бісить.
В таких випадках я шукаю натхнення у музиці, фотографіях, природі. Іноді варто лише залишитися на самоті, посумувати кілька годин (тільки при цьому не вмикайте інтернет!), як натхнення і бажання прийдуть самі. А ще подумайте про ваших читачів, які питатимуть про продовження історії.
Бажаю подолати свою хандру, знайти натхнення і продовжити роботу!
Інка Вікторова, хіба що музику, але не ФБ! Бо то, наче ополонка - пірнув і не повернувся!
Чудодійний копняк? Хм...
"Хто, як не ми? Коли, як не зараз?"
Життя занадто коротке, пані Інко, аби гаяти його на "немає бажання" чи щось подібне. Поки хтось просиджує штани, інший в той же час творить дива та пише історію. Тому Вам лише обирати, будете Ви глядачем чи ж на головній сцені.
Назар Мулик, Дякую! Дуже влучно! Коли я сама собі все це кажу, то не так дієво))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати