Історії про кохання? | Трішки монологу і запитань
♥ Вітання всім мешканцям Літнет! ♥
Назріли в мене деякі питаннячка) Та спершу трішки монологу...
Вже не раз натрапляла то тут, то там на коментарі, в яких деякі люди (переважно чоловічої статі) не дуже приязно озиваються про історії пр
о кохання. Не про конкретні твори, а як про жанр в цілому. Не дуже вони мене потішили, з огляду на те, що пристойний відсоток моїх творів (не всі!) оповитий романтичними шмарклями (тут має бути якийсь смайлик, типу мене на гарячому спіймали).
Та то ще було б нічого, аби спираючись на те, що на місцевих просторах переважають саме історії про кохання, вони не виносили вердикт: тут у нас переважно жінки пишуть і читають. Ну гаразд, авторів ми ще бачимо, активно спілкуємося в блогах та коментарях до творів, і серед них справді багато жінок. Але на рахунок читатачів ми насправді не можемо говорити. З тої простої причини, що ми багатьох з них не бачили навіть на фотографіях. Не всі реєструються тут, а як реєструються, то не коментують, не ставлять зірочки і навіть не підписуються. Не вірите? А вони існують! Чого лише варта статистика постійних читачів. Не знаю, як у інших, а в мене те число йде в серйозний дисонанс з кількістю відстежувачів, зірочок і коментарів.
От серйозно, що за локіка така? Я дівчина, і з великим задоволенням читаю в будь-якому жанрі. Наприклад, Стівен Кінг, Бернхард Хеннен, Толкін та Артур Конан Дойл у списку мої улюблених письменників. Їхні твори стоять в мене поруч з книгами авторів історій про кохання - Шарлоти Бронте, Джейн Остін, Лейли Мітчем... Це я до того, що особа жіночої статі може бути різносторонньою.
Ще кажуть, все однотипне, мовляв, не хочуть письменники з зони комфорту виходити. Можливо, є такий фактор. Та тут така справа... Словом, читачі теж не хочуть. Як тільки я намагалася публікувати тут щось на півміліметра не таке, як зазвичай, одразу стикалася з... майже повною відсутністю віддачі (що буде, як надумаю щось кардинально інше опублікувати, краще й не думати). Ні коментарів, ні зірочок.... Глухо, як у танку. А все чому? Бо читачі звикли читати автора в конкретному жанрі, і в гробу у бліих капцях вони бачили мої новаторства. Звісно, є виключення (особлива дяка Olena Kogut), але... але...
Тепер до питаннячок:
1. Якому жанру/ам надаєте перевагу?
2. Яке ваше ставлення до історій про кохання? Якщо позитивне, то чому надасте перевагу: просто романтичній історії чи еротичному роману?
3. На вашу думку, автор має писати лише в одному-двох жанрах, які йому вдаються найкраще, чи таки намагатися розширити свої письменницькі горизонти?
4. Як відреагуєте, коли письменник, який писав в одному конкретному жанрі, вирішить написати щось кардинально інше?
5. Які письменикки на даній платформі у списку ваших улюблених?
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМожливо я був серед тих хто не дуже райдужно озивається про романтичні романи. Поясню деякі свої претензії до ситуації яка склалася тут на літнеті.
Я особисто не проти тих хто пише або читає такі книжки. Я теж інколи переглядаю деякі твори даного характеру, але вважаю це не дуже серйозною літературою, про це трохи згодом. Тут на сайті, якщо вибрати будь-який жанр перші 20-50 книжок будуть про кохання, романтику і т.д. Я розумію автора, котрий вказує неправдивий жанр, він хоче бути по вище в рейтингу, а якщо він вкаже “любовний роман” то опиниться на 50+ місті.
Але подумаємо про читача який приходить сюди, наприклад він любить детектив, відкриває цей розділ що він побачить?
1)Прикриття Ксенія Чейз Хоча жанр Детектив/Трилер, але сама авторка говорить що в тектсі є : непростий вибір, кохання та пристрасть, боротьба за виживання.
Також судячи з обкладинки і опису, видно що детективна і трилерна частина явно не на першому місці в книзі.
(Я нічого проти автора або ж роману не маю)
Іва Білка, бо, на жаль, нема поділу на піджанри фантастики. наукову фантастику я тут зустрічала, як і інші підвиди. У мене є фантастика, але вона соціально-психологічного і філософського спрямування. Гляньте автора White Klay - у нього є чудові оповідання по вашому запиту)
Пишу еротичні ілюбовні романи, і їм же надаю перевагу. Ставлюся до них позитивно, як до романтичних комедій чи мелодрам. Це розважальна література, яка відволікає від насущних проблем. А якщо в романі є ще детективна складова або ж присутній драматизм - взагалі файно). Автор сам вирішує, в яких йому жанрах писати. Завжди є до чого рости, тож чому обмежувати себе? Хоча вдосталь письменнииків, які пишуть в одному жанрі і вони в ньому перфектні)) До речі, мої книги читають і чоловіки ;)
1. Різним, полюбляю їх чергувати. Історії кохання зрідка читаю, коли зовсім нічого під руку не втрапило.
2.Сумнівна розвага, коли більше нічого читати, чи просто не маю бажання ввмикати голову.
3.Автор на те і автор, аби самому створювати власну реальність. Якщо писбменник в неї вірить, то повірить і читач.
4.Якщо гарно пише - читаю у автора все. Був тут такий на Літнеті автор "Макс Далін", так коли його "попросили" з сайту, побігла гублячи капці шукати книги на інший сайт. Бо людина пише так, що особисто я прочитала все що знайшла і не один раз. Хоча відкриваючи його чергову книгу я не могла вгадати, що це буде за жанр і яка тематика твору.
5. В основному ті, яких я відстежую:)
Скажу так, є в мене одна улюблена письменниця, вона пише завжди в різних жанрах, від соціальної-фантастики до простих любовних романів, містика, жахи, постапокаліпсис і тд, і в неї завжди там є любовна лінія, не проста, в зазвичай складна, та це не основне в її романах. В неї настільки гармонійно все написано, що трилер з коханням приносить задоволення і змушує кусати лікті))) Тож я навпаки за любовну лінію в романі)) А як інакше? Хочеться знати, заради чого герої виживали в світі постапокаліпсису, чи чому божеволіли у прямому сенсі)))
Ксенія Чейз, Ага, особливо коли є нестерпне бажання написати щось незвичне)))
1. Як читач - різним. Залежить від настрою.
2. Сюжетна лінія кохання є у більшості творів, не залежно від жанру і віку цільової аудиторії. То чому до нього ставитися негативно? Просто є історії, які чіпляють, а є підліткові "рожеві соплі", які просто для когось втратили свою актуальність. Хоча останні теж мають право на існування і читання.
3. Зазвичай так і є - письменник пише в тому жанрі і в тому стилі, який в нього найкраще виходить в його стилістиці. Якщо в письменника немає стилю і конкретного жанру, скоріше за все це новачок, як я.
4. Нормально. Прочитаю, оціню і якщо не зайде, то не буду більше читати.
5. Улюблених не маю
Іва Білка, Так-так, іноді буває, почнеш знайомство з творчістю письменника з експерементного твору, встигнеш закохатися в нього, а тоді з таким передчуттям береш до рук іншу книгу, а там взагалі не те... Це одна з причин, чому я стараюся спершу трішки про письменника дізнатися - аби бути готовою до подібного)
Мені, наприклад, подобається Паоло Коельо. Але не тому, що він пише лише романи, а тому що в нього своя філософія. Він писав про еротику, про містику, про релігію, навіть, детектив... і в усіх цих різних творах прослідковується ця філософія. Думаю, саме таку родзинку й шукають читачі в одного автора. Щоб історії були різні, але стиль, притаманий лише йому, залишався незмінним.
Лише моя думка))
Інка Вікторова, Згодна) Особистий стиль автора, якщо він дійсно свій, а не намірене чи підсвідоме копіювання інших письменників, жоден жанр не заховає. І якщо він припав до смаку, то проковтнеш будь-що написане автором
Кому що цікаве в цьому житті(так сказати про наболівше), або навпаки не вистачає у цьому житті про те і пишуть.
Heorhii Kostienkov, Повністю погоджуюся!
1. Пишу в різних жанрах - є в мене і вірші, і проза ( оповідання та нариси, повісті, замахнулася й на роман)), пробувала себе і в жанрі драматургії. Щодо тематики творів - то більша частина все ж про життя як воно є, а яке життя без кохання? Зовсім нецікаве. Можливо, чоловіки не дуже полюбляють говорити й писати на цю тему, бо надають перевагу тому, щоб не говорити, а діяти. Інша річ, що й історії про кохання різні бувають, тому захочу я прочитати книгу чи ні - залежить не від тематики, а від автора, як він зумів втілити у життя свій задум.
2. Ставлюся позитивно. Більше полюбляю романтичні історії. втім гарні еротичні сцени теж буває приємно читати. Але твори, де одна суцільна еротика - це не моє.
3. Я за те, щоб розширювати горизонти, сама зараз цим займаюся)) Дуже давно, ще зі шкільних років мріяла щось написати у жанрі фентезі, і нарешті пробую цю мрію втілити в життя. А ще виник задум фантастичного роману про суспільство майбутнього.
4. Відреагую позитивно. Все треба спробувати у житті, щоб потім не жалкувати))
5. Я не так давно на Літнеті, та вже маю улюблених авторів, називати не буду всіх поіменно, але вже накидала собі в бібліотеку стільки книг, що не встигаю читати))
Tory_Chameleon, Повністю з вами згодна!
Так як цеглина і в мій город, як чоловіка) то відповім)
1. Кохання це невід'ємна частина життя. І тому в сюжетах і книжках вона звісно має право на існування (насправді і я сам пишу більше всього про любов і кохання) - просто як на мене це не єдине що потрібно бути в творі.
Хороший драматичний (про житя) твір також має право на існування - просто там повинен бути месседж, щоб герої проходили випробування, "росли" тобто розвивалися, був сюжет (тобто події).
Щодо того що "у нас переважно жінки пишуть і читають", нажаль так - це можна хоча б по топу визначити. Але я і по друзям це визначаю, художню літературу (в Україні як мінімум) зараз більше читають і пишуть саме жінки. (можливо це все через те що дівчата\жінки менше політичними бійками переймаються :))
Trinn, Веселіше не стане, але й жінки такі також є
Дякую, що згадали!!!))) Відповім на 3 - Ви рухаєтеся у правильному напрямку, слухайте Музу, а вона не підведе!!! І щодо 5, то на даній платформі Ви і є у списку моїх улюблених авторів!)))
Olena Kogut, Дякую) Приємно знати, що є ті, кому моя творчість до смаку
Я як автор та жінка можу скзаати лише одне. Так читати романи та історії про кохання це цікаво. Так можливо сюжет знайомий, але все одно цікаво. Кожен автор добавляє в твір свою ізюминку. і це великий плюс. А чоловіки ніколи не люблять романи.
Незнайомка, Я теж так раніше думала)) Але зараз в мене багато чоловіків серед читачів, тож я кардинально змінила свою думку)) Можливо, не всі романи їм до смаку можуть припати, але є такі. І це круто, мені здається!)))
Кожна книга знайде свою аудиторію :) Не треба взагалі про це заморочуватися)) Історії кохання завжди будуть користуватися великою популярністю, тому їх завжди буде більше - це нормально) Якщо хочеться писати щось інше, то чому не писати?)) Просто так, не треба розраховувати на велику кількість аудиторії, але вона буде своя) Так що хтось обирає писати те, що популярно, інші - пишуть тільки те, що подобається серцю, а треті - пишуть популярне і воно їм подобається. Просто у кожного свій шлях)))
Tory_Chameleon, Не звертайте увагу на людей зі стереотипами) Це якісь безпідставні звинувачення) Я б сказала більше, але образяться вони)) І взагалі, то що й з того, аби жінки читали одні романи про кохання? То наша справа, я вважаю ахахах
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати