Казкові враження дитинства, залюбленість у слово, знання народних повір’їв надихнули на створення замальовок, оповідок, есе, в яких живуть Просьо, Білочка, Бузько, Кульбаба, Стеблинка, Дзюркачик… Не тільки живуть, а й до Сонця прагнуть, створюють гармонію, тягнуться до Людини, бо лиш вона зможе допомогти кульбабі прорости, стеблинці – дати ріст, дзюркачику – дзюркотіти…
Природа діє, впливає на життя: голосно сповіщає про себе грім, вимальовує блискавка химерні візерунки, а дощ приходить, зцілює землю й людську душу – й весь світ оживає… 
Прикметним є авторський роздум, що вміщується в одному слові: «Доброта» («Горішки для білочки»); «Місія» («Колосок»); «Життя» («Стеблинка»); «Стихія» («Дощова живильність»).
Книга "Кульбаба: дід чи баба" - філософське осмислення світу навколо нас.