Історії про те, як пишуться історії

Добрий день, шановні читачі та автори порталу LitNet. 

Я хочу розповісти історію, про справжню силу духу людини, яка не здалася, і не звертаючи увагу на безвихідність ситуації, продовжила творити не зважаючи ні нащо.

Це історія про Жана-Домініка Бобі - 43-х річного головного редактора престижного жіночого французького журналу "Elle", присвяченого моді, красі, дозвіллю та здоров'ю. Бобі, можна сказати, багато чого досягнув у своєму житті: висока посада в всесвітньо відомому журналі, любляча сім'я, а нещодавно він підписав конракт з одним видавництвом на публікацію своєї книги. Попереду відкривались неймовірні перспективи, але на жаль всі вони були знищенні 8 грудня 1995 року. В цей роковий день у Бобі стався сильний інсульт, через який він впав в кому. Про те Бобі пережив це, і через 20 днів вийшов з неї, але тільки для того щоб відчути новий удар долі - він прикутий до ліжка. Лікарі ставлять страшний діагноз - синдром "замкненої людини". Через пошкодження стовбуру мозку Бобі втратив можливість розмовляти, його тіло майже повністю паралізоване. Єдине, що залишається підвласне Бобі - це його свідомість і ліве око. Але цього Бобі досить, щоб не зламатися.

Лікарі придумують спеціально для свого нового пацієнта незвичайний спосіб спілкування. Спеціальний алфавіт, де букви розміщені відповідно до частоти їх використання у французькій мові. Пацієнту називали підряд букви і, коли Бобі чув потрібну, він блимав лівим оком - єдиною частиною тіла, яку він міг контролювати. Так, з букв утворювалися слова, зі слів - речення. І Бобі відчув, що спроможний на дещо більше. Тому невдовзі він вирішує написати автобіографічну книгу, не пропадати ж контракту, який він підписав незадовго до свого інсульту. Почалася кропітка праця. І так, під диктовку автора озброєного лише "блиманням" у 1997 році з'явився шедевр - "Скафандр і метелик". Бобі знадобилося десь приблизно 200 000 блимань, щоб описати свій стан, свій внутрішній світ, своє бачення ситуації, в якій він опинився. Описати, як його тіло закуте у скафандр, здалося і готується прийняти смерть, але в той же час в ньому до кінця бореться його душа - метелик, який хоче жити і хапається за будь-яку можливість. А через 10 днів після публікації свого твору 9 травня 1997 року Жан-Домінік Бобі помирає від пневмонії.

Але історія його твору "Скафандр і метелик" на цьому не закінчується. Історією про людину, яка не здалася, заховплюється весь світ. І у 2007 році з'являється одноіменна екранізація. Фільм номінують на всіх можливих міжнародних кінофестивалях: французькі премії "Сезар" і "Люм'єр", BAFTA (Британська академія кіно та телевізійних мистецтв), Каннський фестиваль, американский "Оскар" і "Золотий глобус". Історія Жана-Домініка Бобі вдруге і остаточно підкорила світ. А його ім'я увійшло в історію.

Шановні читачі та автори порталу LitNet, якщо в якийсь момент вам буде здаватися, що ви у безвихідній ситуації, що ви не спроможні творити згадайте Жана-Домініка Бобі - не зупиняйтесь і продовжуйте творити. Сподіваюся ця історія була для вас цікава. Дякую що приділили їй час.

Ознайомитися з моєю книгою, ви можете тут https://litnet.com/uk/book/tudi-de-zhittya-pochinatsya-znov-b111891, а більш детально описати свої враження від неї, або задати якісь питання - в іншому  моєму блозі https://litnet.com/uk/blogs/post/76511.