Для мене - перша сторінка)) Зазвичай прочитавши аннотацію та першу сторінку, вже розумієш - хочеться читати далі чи ні. Якщо не хочеться - то все одно читаю ще кілька сторінок, бо часом буває, що "апетит приходить під час їжі". Коли ж і далі нічого не "чіпляє" - значить, не "моє". А якщо загальніше, то в повісті чи романі важливий сюжет, цікаві герої і ще "стиль автора" - щось своє, особливе. А в вірші, нарисі, новелі - ідея, емоція, почуття, виразна мова.
С початку цікава ідея, наступний мемент якій чепляє, як автор розпорядився ідеєю, якщо забув і пише про щось трете, я теж забуваю про книжку. Потім чіпляє сюжет. І вже він доводить мене до кінця, і зазввичай я оцінюю по ньому всю книжку
Спочатку я як і усі була читачкою.. Можливо такою як усі, бо читаючи розумні філософські книги, ще у дитинстві, до мене не приходило відчуття того, що я пізнала щось нове, а у багатьох випадках глибоке розчарування, що до
«Плач Лорвена» завершено. Сьогодні я поставила крапку в другій частині циклу «Голос Лорвена». Вона вийшла трохи меншою за обсягом, ніж перша частина, але, якщо чесно, для мене — значно насиченішою на події. У
Тіло викладачки на наших очах знову почала змінюватися. Доки на її місці не з’явився величезний чорний жук зі страхітливими щелепами та трьома парами чіпких лапок. О, Великі, невже Хір-Но-Гар і справді так виглядає
Як ставитесь до сюжетної лінії “закохатися в батька/мати твоєї пари”? Чесно кажучи, мені вона не подобається. Але цілком розумію, що комусь вона заходить. Які ваші червоні прапорці в книгах? Зізнавайтеся) А поки думаєте,
Та ось відьму підло атакував…бля судячи з кольору очей і форми вух – демон…Сцуко, фамільяр! У цього вилупка є фамільяр! Ну звісно. Але натравлювати його на без магічну відьму – це підло. Ще виходить Жаді в меншості,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДля мене - перша сторінка)) Зазвичай прочитавши аннотацію та першу сторінку, вже розумієш - хочеться читати далі чи ні. Якщо не хочеться - то все одно читаю ще кілька сторінок, бо часом буває, що "апетит приходить під час їжі". Коли ж і далі нічого не "чіпляє" - значить, не "моє". А якщо загальніше, то в повісті чи романі важливий сюжет, цікаві герої і ще "стиль автора" - щось своє, особливе. А в вірші, нарисі, новелі - ідея, емоція, почуття, виразна мова.
подобається чи ні .. і все. а так у кожного свій смак
С початку цікава ідея, наступний мемент якій чепляє, як автор розпорядився ідеєю, якщо забув і пише про щось трете, я теж забуваю про книжку. Потім чіпляє сюжет. І вже він доводить мене до кінця, і зазввичай я оцінюю по ньому всю книжку
Відповідь на Ваше запитання складатиме приблизно 10-15 авт.арк. й навіть тоді тєма не буде розкрита))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати