Фінал трилера "Зникнення". Остання частина

25 лютого о 20:00 буде опубліковано фінальну частину трилера "Зникнення". Ознайомитися з завершення стане можливо вже ввечері.

Ті, хто протягом всього часу слідкували за історією, нарешті отримають довгоочікувані відповіді, а для тих, хто ще не познайомився з трилером, є можливість прочитати все одним шматком.

Розповідь завершена. Коментарі вітаються, як завжди. 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Уляся Смольська
25.02.2019, 20:24:11

Своїми враженнями від фіналу я поділилася в коментарях твору) Нефіг бухати - єдине, що б я сказала головному герою) Вибачте, що сленгом, але саме така думка була першою) Несподівана кінцівка! Дякую за цікавий твір ;)

Показати 2 відповіді
Уляся Смольська
25.02.2019, 20:50:48


Михайло Чорнопиский
, Блін, точно) Він же ж газіровку пив)) Чому ж я подумала, що він вживав? Напевно, його стан сприйнявся мною як похмілля) Хоча від початку герой скаржився на отруєння. Але той його дружбан козел, вибачте на слові. Хто ж таке робить? Занепастив людині життя...

Інші блоги
Я це зробила! Колонію завершено ✅
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З особливим трепетом ділюся новиною: другу книгу «Тріщини» з циклу «Колонія. Історія Ріки» завершено!✅ ✦ Емоції та подяки ✦ Що я відчуваю? Радість, вдячність
Нова історія вже чекає на вас
Останніми днями мене буквально накрило однією ідеєю. Знаєте це відчуття, коли сюжет виникає нізвідки, але ти вже не можеш про нього не думати? Почала писати нову історію. Захотілося чогось нашого, фольклорного, з гірким
Оновлення
Сорочка тут, щоб блог не знесли. — Скажи мені зупинитися... — прохрипів він прямо в мої закривавлені губи, важко дихаючи. — Не зупиняйся, — видихнула я йому в рот. — Я хочу відчути тебе.
Сміливість бути видимим
Синдром самозванця, страх осуду чи заздрощів, звичка бути «скромними» й не виділятися... Все це змушує нас зменшувати свій масштаб, аби іншим поруч було «зручно». Але ваша унікальність створена не для того, щоб
Очікування гублять
Цю фразу я почула від свого друга. Спочатку вона здалася мені просто красивими словами. Але згодом я зрозуміла, наскільки вона правдива. Ми часто страждаємо не через людей, а через власні очікування від них. Чекаємо, що
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше