П’єса: “тіло, одяг та гріх”

Так як я не знайшов в українській версії оповідань чи нарисів, напишу це в блог)
П’єса: “Тіло, одяг та гріх” 18+ (комедія в 1 дію)
Автор не мав на меті когось образити, відносьтесь до цієї п’єси не серйозно. Але пам’ятайте в кожному жарті є трохи… жартів

Сцена 1-а 
Десь поза Едемським садом. Вечір (після гріхопадіння)
Дійові особи: Адам, Єва, Бог, Диявол 
Виходять Бог і Диявол, про щось говорять
Бог: Диявол, дивись вони хоч послухались тебе, але тепер у них немає причин грішити. Вони чоловік та жінка, подружжя. Вони задовольняють один одного і у них немає причин до гріху. 
Диявол: Дивись 
Бог і Диявол уходять, З'являються Адам та Єва.
Адам: Люба, ну давай будемо кохатись, як кохались вчора. Я хочу знов пестити твої груди… 
Єва: Вибач любий, у мене болить голова… Я не можу. 
Адам: А що мені робити? 
Єва: Ну тепер ти дорослий, придумай щось. В тебе є руки. 
Адам ховається в кущах.Через деякий час на небі гримить грім. Адам просить Бога його пробачити. 
Адам повертається, - “Я знов через тебе прогнівав Бога. Мені важко стриматись коли я бачу твої принади”. 
Голос поза сценою: Цього разу подружжя поснуло під різними деревами… Хоча Єва не спала, вона сшила з листя собі одяг. 

Вранці (сцена міняється на ранок) 
Адам: Що це на тобі, кохана? 
Єва: Це одяг, щоб я тебе не зваблювала. 

Сцена 2-а 
Там саме, через декілька днів. 

Адам біля фінікового дерева, - Єва, дивись що я знайшов. Тут така солодка ягода. 
Єва виглянула з куштів, подивилась на чоловіка, - “Ні… в мене знов болить голова” 
Голос поза сценою: “Пройшло декілька годин” 
До Адама підходить Бог: “Сину мій, хочу тебе навчити як саджати фініки…” 
Адам: “Боже, ви не бачили мою дружину, Єву?” 
Бог дивиться на Адама: “Вона знов занедужала, а твій вигляд ясно показує що не фініків ти хочеш дати їй скуштувати. Вона тебе боїться” 
Адам: “Я навчився контролювати свої емоції, але над деякими речами в своєму тілі не владний. Як мені не лякати Єву, підкажи отче” 
Бог: “Навчись думати головою, як зробила Єва. Пригадай” 
Пройшло декілька годин. 
Адам: “Єва, нам потрібно вечеряти!” 
Єва виглянула з кущів, побачила що на бедрах Адама фігове листя і спитала : "А що то таке у тебе на бедрах"
Адам: Беру приклад з тебе, моя розумна дружина. А то якось несправедливо, ти прикрита, а я ні.
Єва: "Добре, мій любий Адаме, пішли вечеряти"
... А після вечері вона не могла упиратись надто сильно, того дня зародилось ще одне нове життя на Землі. Каїн.
Голос поза сценою: Був день і була ніч. День перший людей в одязі.
Шори сцени закриваються.