Експерименти над собою!))

Вітаю всіх, хто читає цей запис!))

Мої обожнювані читачі, в мене для вас є новинка! Новинка, яка стала сюрпризом насамперед для мене.

Коротко про себе: я завжди обожнювала писати історії. Перше, що я пам`ятаю- це те, що я вигадувала сюжети. Кожного вечора перш ніж заснути я відігравала безліч ролей, велику частку з яких я досі пам`ятаю. В молодших класах мною були здійснені перші спроби до пера - я написала декілька любовних оповідань. Довгі роки навчань єдине, що я писала - це твори на уроки і паралельно на шкільні конкурси. І вже тоді зрозуміла, що писати есе та оповідання, новели - не моє. Романи! Тільки романи! 

Перший курс коледжа був для мене знаковим. Викладач з української мови моя улюблена Ірина Вікторівна (о, я дуже сподіваюся, що ви це прочитаєте, Ірино Вікторівно, і будете мною пишатися)))) задала нам написати життєпис у художньому стилі і не обмежувати об`єм, тобто чим більше - тим краще. І ось тоді я зрозуміла, що виплекані за роки сюжети чекають на написання. І так з`явився "Фенікс"- мій перший роман. 

Я завжди писала об`ємно! І ось декілька днів тому до мене постукала один із моїх шкільних любовних історій і наполегливо попросив переписати його на новий лад. Настільки новий, що я навіть імена героїв змінила.

І ось, що я маю - оповідання про сучасне життя. Для мене це суцільний експеримент, тому що окрім фентезі і альтернативних світів про королівства я нічого не писала. Тому, що вийшло, те є)))

Тому шановні пані та панове, до вашої уваги оповідання "Якось під Новий рік або Все, що стається - лише на добро!".

Буду рада всім відгукам, критиці, зауваженням та взагалі вашій думці! 

Ваша Юліанна!))

Анотація:

Що робити, якщо ви в місті, де майже немає знайомих, ввечері Новий рік, а в вас немає ні друзів, ні коханого і навіть ялинка досі не вдягнена? Марі знає відповідь: ніколи не опускати руки і не засмучуватися! Можливо, барвиста райдуга щастя вже за наступним поворотом!

https://litnet.com/uk/book/yakos-pd-novii-rk-abo-vse-shcho-statsya-lishe-na-dobro-b118461

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Харламова
01.02.2019, 11:33:51

Моя квіточко, це не експеремент - це просто неймовірний твір!!!!! Я потрапила у казку і захопилась кожним словаом!!!! Дякую, дякую за щирість твого серця!!!!!! Твори і надихайся!!!! Балуй нас такими от гарними творами!!!!! Дякую)))

Додаю до бібліотеки. Наперед знаю що сподобається, Юліанно, бо ваша "Лілея" то вже частинка мене)))

Юліанна Бойлук
01.02.2019, 10:55:21

Христя Терлецька, О, Христинко, дякую Вам! Усмішка до вух! Як же це приємно!)))

avatar
Vira
01.02.2019, 00:53:59

Скачала, скоро напишу, чи сподобалося. Думаю, що сподобається))) Ваші твори не можуть не подобатися, бо коли пишете, кожного героя пропускає те через себе, а це багато означає...

Юліанна Бойлук
01.02.2019, 08:58:01

Vira, Дякую!!! Ці слова, як еліксир на мою душу!!!))))***

avatar
Олена Когут
31.01.2019, 21:08:37

Вже додала до бібліотеки!!)))

Юліанна Бойлук
31.01.2019, 21:10:04

Olena Kogut, Дякую, Оленочко! Мені дуже приємно)))) Сподіваюся, що Вам сподобається!)))

Інші блоги
я трохи засмучена
сьогодн вийшли дві глави Влад і Слава але у чата жіпіті щось не задається з візуалізаціями (каже, що зараз там модернізують оці проги, які ці візуалізації роблять), а джеміні не вдається так круто це робити :( Увага
✨чудо кулінарії✨
Всім доброго... часу доби)) Щось я зовсім забула про свого Чуда кулінарії та і взагалі, для чого придумали ведення блогу)) Отже, скільки розділів накидала, в брати приклад з решти авторів забула, тож виправляюся та
Завершення твору і досвід співавторства ❤️
Отже, "Двічі проклятого" завершено ❤️❤️❤️ Це був цікавий і, мабуть, необхідний мені в певному моменті досвід, за який я хочу подякувати Олесь Король. Тепер, коли книгу завершено, хочу трохи розказати про те,
Про зміни у викладені наступних розділів
Доброго дня, як ви вже зрозуміли з назви цього блогу, то на цьому тижні дещо зміниться графік викладення наступних розділів моєї книги.
Магія кохання у великому місті
✨Закохатися у великому місті — це як варити зілля в метро. Трохи диму, трохи шуму, і завжди хтось дивиться косо, бо ти розсипав жаб'ячу ікру на сидіння. Кохання тут пахне не лише парфумами від Армані, а й асфальтом
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше