Трохи про творчість

Вітаю. Пишу я давно, але толку з того поки що мало. Основна проблема в тому, що ніяк не виходить написати невеликий твір (особливо оповідання, навіть під час читання вони мені не завжди подобаються, всі здаються якимись обмеженими). Завжди тягне на щось велике та грандіозне і як результат - маємо море чернеток та нереалізованих ідей. Звісно всьому має бути міра, і все хороше має бути цілісним та завершеним, але чому б не розписати історію достатньо глибоко? Чому б не використати увесь потенціал ідеї? Зрештою, хоч один плюс у цих намаганнях є: яка не яка практика. (Хоча перечитуючи все ще бачу, що мені бракує картинки, та й взагалі багато чого бракує, може розуму, щоб поскладати усе по поличках).

Що я люблю під час творіння: це розмаїті персонажі, неординарні ситуації та соковиті сцени. А ще  божевільно-хитру посмішку персонажа, хитре сплетіння діалогів, емоції, які не мають назв і дуже складно описати, але які все ж персонажі переживають. А ще стиль. Що може бути краще за модний плащ в персонажа, який пафосно розвіюється під час руху? Інколи мене надто сильно тягне в сторону політичних та військових інтриг, до кримінального світу, та ще всього з чим в реальному житті ніколи не зустрічалася, тому за достовірну реалістичність кхем-кхем можна забути. Тобто, не дивуйтеся якщо вам зустрінеться якась наркоманія (хоча ті речі, які незовсім розумію, стараюся досліджувати, не знаю наскільки успішно).

  Лишенько, не звертайте уваги на це божевілля. Я просто хотіла сказати, що "Гра за Всесвіт", яку я почала викладати,на 97% все ще у голові і можуть бути затримочки через брак часу.  Планується повість до десяти епізодів, або ж як я назвала ігор. (Хоча я вже одного разу постановила собі завершити оповідання до 30 серпня, а закінила його десь 15 вересня... наступного року... і був чіткий план... але потім я забила на планування і дала собі волю... і додала ще чотри сюжетні лінії...  і вийшов нерівномірний салатик лише з деякими смачними інградієнтами(... так обіцяю бути цього разу бути бльш серйозною). Сподіваюся комусь буде цікаво. Це перший твір, який я викладаю, тому певна річ лячно (особливо коли перечиуєш і хапаєшся за голову, скільки треба редагувати), але хочеться таки дізнатися як це все виглядає з точки зору читачів, чи пишу зрозуміло, чи є там хоч та крихта стилю, про який я так захоплено писала раніше чи ні. А також я рідко отак викладаю свої думки, тому сподіваюсь вони були варті прочитання. 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Ярошенко
13.10.2018, 19:09:03

У мене та сама проблема. Багато початків, та жодного кінця. Нинішній твір, який пишу і викладаю тут, перший, який орієнтовно бачу, як має скінчитися. Проте хто знає, куди заведе сюжет? Пишіть, і все колись складеться!

avatar
Анатоль
13.10.2018, 06:34:25

Якщо такий допис написали - значить вмієте писати.
І більше пишіть про себе, у Вас це добре виходить.

Інші блоги
Talis est Obsessio: а я передумала!✨
Вітаю, друзі! Щось так подумала, що візуалів наперед я встигла наклепати, а отже: чом би й не запостити два розділи підряд, а не через день?)) Нагадаю, що Третій акт уже стартував! Ось вам постер) Отож, два нових розділи
♥️коли твої герої вперше заговорили…
Це моя перша озвучена книга, тому емоції для мене зовсім особливі. ♥️ Дивовижно чути історію, яку знаєш до кожного слова, і раптом відкривати її заново. У героїв з'явилися голоси, інтонації, настрій. Деякі сцени
3 дні до. Страхи авторів))
Переписка під вчорашнім постом з шановною пані Джуні надихнула мене на питання до усіх колег-авторів та до читачів. Пишучи Грімгільду я часто згадував про образ, який жахав мене найбільше в дитинстві - мачуха з Білосніжки.
Чоловік втік, аби тільки мене не бачити!
— На Північному рубежі відкрився розлом, — абсолютно рівним, протокольним тоном відкарбував Езра. — Його світлість відбув туди двадцять хвилин тому для особистого командування зачисткою. Тобто як це — відбув?! Він
А ти читав цю пекельно гарячу історію?
Невже Ти ще не читав книгу "Водійка для Дикого"?! Тоді я розкажу і покажу тобі, про що вона, і чекатиму в гостях у Аслана і Вероніки. Вони не відпустять тебе до останньої сторінки ;) Через борги Вероніка
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше