Трохи про творчість

Вітаю. Пишу я давно, але толку з того поки що мало. Основна проблема в тому, що ніяк не виходить написати невеликий твір (особливо оповідання, навіть під час читання вони мені не завжди подобаються, всі здаються якимись обмеженими). Завжди тягне на щось велике та грандіозне і як результат - маємо море чернеток та нереалізованих ідей. Звісно всьому має бути міра, і все хороше має бути цілісним та завершеним, але чому б не розписати історію достатньо глибоко? Чому б не використати увесь потенціал ідеї? Зрештою, хоч один плюс у цих намаганнях є: яка не яка практика. (Хоча перечитуючи все ще бачу, що мені бракує картинки, та й взагалі багато чого бракує, може розуму, щоб поскладати усе по поличках).

Що я люблю під час творіння: це розмаїті персонажі, неординарні ситуації та соковиті сцени. А ще  божевільно-хитру посмішку персонажа, хитре сплетіння діалогів, емоції, які не мають назв і дуже складно описати, але які все ж персонажі переживають. А ще стиль. Що може бути краще за модний плащ в персонажа, який пафосно розвіюється під час руху? Інколи мене надто сильно тягне в сторону політичних та військових інтриг, до кримінального світу, та ще всього з чим в реальному житті ніколи не зустрічалася, тому за достовірну реалістичність кхем-кхем можна забути. Тобто, не дивуйтеся якщо вам зустрінеться якась наркоманія (хоча ті речі, які незовсім розумію, стараюся досліджувати, не знаю наскільки успішно).

  Лишенько, не звертайте уваги на це божевілля. Я просто хотіла сказати, що "Гра за Всесвіт", яку я почала викладати,на 97% все ще у голові і можуть бути затримочки через брак часу.  Планується повість до десяти епізодів, або ж як я назвала ігор. (Хоча я вже одного разу постановила собі завершити оповідання до 30 серпня, а закінила його десь 15 вересня... наступного року... і був чіткий план... але потім я забила на планування і дала собі волю... і додала ще чотри сюжетні лінії...  і вийшов нерівномірний салатик лише з деякими смачними інградієнтами(... так обіцяю бути цього разу бути бльш серйозною). Сподіваюся комусь буде цікаво. Це перший твір, який я викладаю, тому певна річ лячно (особливо коли перечиуєш і хапаєшся за голову, скільки треба редагувати), але хочеться таки дізнатися як це все виглядає з точки зору читачів, чи пишу зрозуміло, чи є там хоч та крихта стилю, про який я так захоплено писала раніше чи ні. А також я рідко отак викладаю свої думки, тому сподіваюсь вони були варті прочитання. 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Ярошенко
13.10.2018, 19:09:03

У мене та сама проблема. Багато початків, та жодного кінця. Нинішній твір, який пишу і викладаю тут, перший, який орієнтовно бачу, як має скінчитися. Проте хто знає, куди заведе сюжет? Пишіть, і все колись складеться!

avatar
Анатоль
13.10.2018, 06:34:25

Якщо такий допис написали - значить вмієте писати.
І більше пишіть про себе, у Вас це добре виходить.

Інші блоги
Ніка їде в СІзо? Наступна глава — важлива!
Коли двері з іншого боку кімнати відчинилися, у простір увійшов чоловік у тюремній уніформі — худорлявий, з втомленим обличчям. Його погляд ковзнув по Ніці, різкий і оцінюючий, перш ніж він кинув: ——— Ви — не
Звірі потраплянок та де їх шукати...
...На сторінках моїх книг :)) Підготовка до нової книги іде повним ходом, тож я постала перед важливим питанням: чи робити фамільяра/звірятко для героїні? Вирішила звернутись до статистики та подивитись, які звірі вже існували
Велика знижка))
Вітаю усіх! До кінця доби на книгу “Найбільша кара” діє гарна знижка -20%. Це чудова нагода придбати книгу за вигідною ціною. Не пропустіть цієї нагоди. “Найбільша кара” Анотація до книги "Найбільша
Щоденник автора | Редагування та пірати
Щоденник автора ― рубрика, в якій я хочу ділитися цікавими чи не дуже митями з процесу письма. Так би мовити, на пам'ять нащадкам Привітики! "Пори року. Зникнення Зими", як і було сказано
Історія про історію: « Зовсім інша історія…»
Чи не забагато історій на квадратний сантиметр речення? ‘:-) Але хоч би що там було, та вирішила вже завершувати свою депресію — бачите, яка я дисциплінована? Навіть депресія у мене по бажанню завершується))) Але й справді,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше