Ми берем рукопис. Це як тайна. Попереду багато несподіванок. Що подарує нам текст? Невідомо. Це стилістика, шарм автора, який завжди присутній, цікавий сюжет...Можливо, ви доповните?
Вітаю! Перш за все мене приваблює у тексті простий стиль письма, потім сюжет (я люблю неважкі твори, які читаються на одному диханні. Так щоб трохи багато пригод гумору і трохи романтики), а потім звертаю увагу на головних персонажів, адже навколо них будуть відбуватися усі події. Бажаю Вам натхнення)
Все залежить від мого настрою. Адже заходжу у книгарню з конкретним внутрішнім бажанням. От зараз мені хочеться, щось гостросюжетне, або якийсь любовний бестселер, або книга-мотиватор, або взагалі щось дитяче. Ну, а далі звертаю увагу на обкладинку та назву. Якщо серце йокає - беру)
Як для мене особисто.
Цікавий для мене сюжет, дивлюсь, як пише автор, не люблю, коли лаються у тексті, також коли дівчина пише про що думає чоловік, але мабуть не дуже собі уявляє, що він дійсно думає, не люблю, коли читаєш любовний твір, а потім автор пише "вона була сильно вагітна" (вбивають такі вирази) або замість любовного твору -твір жахів. Подобається гарний персонаж та гарний фінал.
А мені таки важлива стилістика :)
З іншого боку, за цікаву історію можу пробачити стилістичні баги. А за класну стилістику -- сюжетні недоліки) Ну, тобто зрештою все зводиться-таки до таланту/самобутності автора. Напевно)
І ще особистість персонажа, якому можно співчувати, теж важлива.
я читатач невибагливий. Головне для мене цікавий сюжет. Відштовхне хіба що зовсім корявий текст.
Але буває і так, що текст без помилок, але читається складно через закручені, довгі речення.
Особисто мені потрібен "смачний" текст. Так, що "взахльоб". От тоді - так, воно.
А може бути сюжет - крутий, а виконання, що ну прям таки не примусиш себе то читати. Або гарно написано, але ні про що. Що читав, що люльку курив.
Має бути гармонія.
Мені подобається коли головний герой впродовж книги розвивається. Набуває чогось нового. Матеріальні цінності, вміння та таланти, друзів та знайомих. А ще певно коли він прогресує як особистість. Як наприклад у циклі "Архімаг" Рудазова.
Ще я прихильник коли історія має одного героя. Інтерлюдії це добре коли їх небагато. Декілька головних героїв у творі це для мене мука. :)
Ну і всі інші критерії теж мають місце.
Хоча якось ще в школі я повністю прочитав "Війну і Мир", не ще щоб у тому віці я щось виніс із тексту. І мені зараз дивно що я там знайшов такого цікавого? На мої сьогоденні смаки цей твір зовсім не лягає. :)
Іноді людина привертає увагу не яскравими словами чи бажанням сподобатися. Іноді — навпаки. Своєю стриманістю.
Своєю силою.
Тим, що вона не намагається бути кимось іншим. Максим звик оцінювати людей за вчинками.
Хай, Після завершення книги читачі часто запитують: — А продовження буде? І щоразу мені хочеться відповісти не одразу. Бо іноді ми настільки звикаємо до героїв, що просто не хочемо з ними прощатися. Хочеться ще один
Сильна героїня — це яка? Я дуже люблю писати про жінок, які не народилися сильними. Вони стали такими. Не тому, що їм не було боляче. Не тому, що вони ніколи не плакали. А тому, що одного дня їм довелося підвестися. У
Хай. Перед тим як написати цей блог, я згадала одну річ. Моя історія «Хроніки Пі і Ца» вже давно перестала бути коротким романом. Близько 2500 сторінок. Понад 100 глав. І майже кожна глава ще ділиться на підглави. І щоразу,
Всім привіт! ♡‿♡ Мої любі! ♥️ Потрібна ваша допомога. ☺️ Яка з цих назв найбільше привертає вашу увагу? З якою книгою вам одразу захотілося б познайомитися? ❤
Небезпечна одержимість
Зламай
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТе що бере за душу... з перших слів
Вітаю! Перш за все мене приваблює у тексті простий стиль письма, потім сюжет (я люблю неважкі твори, які читаються на одному диханні. Так щоб трохи багато пригод гумору і трохи романтики), а потім звертаю увагу на головних персонажів, адже навколо них будуть відбуватися усі події. Бажаю Вам натхнення)
Все залежить від мого настрою. Адже заходжу у книгарню з конкретним внутрішнім бажанням. От зараз мені хочеться, щось гостросюжетне, або якийсь любовний бестселер, або книга-мотиватор, або взагалі щось дитяче. Ну, а далі звертаю увагу на обкладинку та назву. Якщо серце йокає - беру)
Так, згодна.
Як для мене особисто.
Цікавий для мене сюжет, дивлюсь, як пише автор, не люблю, коли лаються у тексті, також коли дівчина пише про що думає чоловік, але мабуть не дуже собі уявляє, що він дійсно думає, не люблю, коли читаєш любовний твір, а потім автор пише "вона була сильно вагітна" (вбивають такі вирази) або замість любовного твору -твір жахів. Подобається гарний персонаж та гарний фінал.
Татьяна Гурьева КРЫЛАТКА, Можливо
Якщо я когось образила, прошу пробачення. День сьогодні був важкий.
Я сама читаю різні жанри.
А мені таки важлива стилістика :)
З іншого боку, за цікаву історію можу пробачити стилістичні баги. А за класну стилістику -- сюжетні недоліки) Ну, тобто зрештою все зводиться-таки до таланту/самобутності автора. Напевно)
І ще особистість персонажа, якому можно співчувати, теж важлива.
Heidenfeuer, Я дуже старомодна. Зараз читаю "Крематорій", заглядаю до Ремарка, періодично. Тому шо "нельзя объять необъятное..."
я читатач невибагливий. Головне для мене цікавий сюжет. Відштовхне хіба що зовсім корявий текст.
Але буває і так, що текст без помилок, але читається складно через закручені, довгі речення.
Особисто мені потрібен "смачний" текст. Так, що "взахльоб". От тоді - так, воно.
А може бути сюжет - крутий, а виконання, що ну прям таки не примусиш себе то читати. Або гарно написано, але ні про що. Що читав, що люльку курив.
Має бути гармонія.
Лавра Ольгів, Так, якась гармонія. Щирість.
Та менi до бiса ота стилiстика з шармом)) Якщо iсторiя цiкава, та викладена без iстотних помилок - цього досить.
Алекс, Шарм - це щось смачненьке, від автора. Вишенька на торті.
Мені подобається коли головний герой впродовж книги розвивається. Набуває чогось нового. Матеріальні цінності, вміння та таланти, друзів та знайомих. А ще певно коли він прогресує як особистість. Як наприклад у циклі "Архімаг" Рудазова.
Ще я прихильник коли історія має одного героя. Інтерлюдії це добре коли їх небагато. Декілька головних героїв у творі це для мене мука. :)
Ну і всі інші критерії теж мають місце.
Хоча якось ще в школі я повністю прочитав "Війну і Мир", не ще щоб у тому віці я щось виніс із тексту. І мені зараз дивно що я там знайшов такого цікавого? На мої сьогоденні смаки цей твір зовсім не лягає. :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати