Ми берем рукопис. Це як тайна. Попереду багато несподіванок. Що подарує нам текст? Невідомо. Це стилістика, шарм автора, який завжди присутній, цікавий сюжет...Можливо, ви доповните?
Вітаю! Перш за все мене приваблює у тексті простий стиль письма, потім сюжет (я люблю неважкі твори, які читаються на одному диханні. Так щоб трохи багато пригод гумору і трохи романтики), а потім звертаю увагу на головних персонажів, адже навколо них будуть відбуватися усі події. Бажаю Вам натхнення)
Все залежить від мого настрою. Адже заходжу у книгарню з конкретним внутрішнім бажанням. От зараз мені хочеться, щось гостросюжетне, або якийсь любовний бестселер, або книга-мотиватор, або взагалі щось дитяче. Ну, а далі звертаю увагу на обкладинку та назву. Якщо серце йокає - беру)
Як для мене особисто.
Цікавий для мене сюжет, дивлюсь, як пише автор, не люблю, коли лаються у тексті, також коли дівчина пише про що думає чоловік, але мабуть не дуже собі уявляє, що він дійсно думає, не люблю, коли читаєш любовний твір, а потім автор пише "вона була сильно вагітна" (вбивають такі вирази) або замість любовного твору -твір жахів. Подобається гарний персонаж та гарний фінал.
А мені таки важлива стилістика :)
З іншого боку, за цікаву історію можу пробачити стилістичні баги. А за класну стилістику -- сюжетні недоліки) Ну, тобто зрештою все зводиться-таки до таланту/самобутності автора. Напевно)
І ще особистість персонажа, якому можно співчувати, теж важлива.
я читатач невибагливий. Головне для мене цікавий сюжет. Відштовхне хіба що зовсім корявий текст.
Але буває і так, що текст без помилок, але читається складно через закручені, довгі речення.
Особисто мені потрібен "смачний" текст. Так, що "взахльоб". От тоді - так, воно.
А може бути сюжет - крутий, а виконання, що ну прям таки не примусиш себе то читати. Або гарно написано, але ні про що. Що читав, що люльку курив.
Має бути гармонія.
Мені подобається коли головний герой впродовж книги розвивається. Набуває чогось нового. Матеріальні цінності, вміння та таланти, друзів та знайомих. А ще певно коли він прогресує як особистість. Як наприклад у циклі "Архімаг" Рудазова.
Ще я прихильник коли історія має одного героя. Інтерлюдії це добре коли їх небагато. Декілька головних героїв у творі це для мене мука. :)
Ну і всі інші критерії теж мають місце.
Хоча якось ще в школі я повністю прочитав "Війну і Мир", не ще щоб у тому віці я щось виніс із тексту. І мені зараз дивно що я там знайшов такого цікавого? На мої сьогоденні смаки цей твір зовсім не лягає. :)
…знаєте, на що схоже писати гумористичне фентезі? У професії вчителя є такий термін як “ситуація успіху”, коли вчитель дозволяє учню прожити хороші емоції, вдалі ситуації, щоб він повірив у себе. Так ось, писати гумористичне
Вітаю, друзі :) Останнім часом пишу в стіл продовження) Але його ніхто не читає та й поки в цьому немає потреби) Хто знає чим обернеться те, що я відправила рукопис у видавництва)) Навіщо я створюю блог? :)
У мене з'явилася
Дорогі читачки ❤️ Дякую, що зайшли на сторінку моєї першої книги «Оксамитова варта». Це дуже особиста і щира історія для мене. Я писала її про жінок, які втомилися носити маски, мовчати про свій біль і зникати в своєму
Десь близько місяця тому, а то і менше, мені заблокували Фейсбук. Чи постила я там якусь інформацію з відмітками 18+, щоб просувати свої книги? Так.
там були уривки з відвертими текстами, але забанили мені профіль за картинки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТе що бере за душу... з перших слів
Вітаю! Перш за все мене приваблює у тексті простий стиль письма, потім сюжет (я люблю неважкі твори, які читаються на одному диханні. Так щоб трохи багато пригод гумору і трохи романтики), а потім звертаю увагу на головних персонажів, адже навколо них будуть відбуватися усі події. Бажаю Вам натхнення)
Все залежить від мого настрою. Адже заходжу у книгарню з конкретним внутрішнім бажанням. От зараз мені хочеться, щось гостросюжетне, або якийсь любовний бестселер, або книга-мотиватор, або взагалі щось дитяче. Ну, а далі звертаю увагу на обкладинку та назву. Якщо серце йокає - беру)
Так, згодна.
Як для мене особисто.
Цікавий для мене сюжет, дивлюсь, як пише автор, не люблю, коли лаються у тексті, також коли дівчина пише про що думає чоловік, але мабуть не дуже собі уявляє, що він дійсно думає, не люблю, коли читаєш любовний твір, а потім автор пише "вона була сильно вагітна" (вбивають такі вирази) або замість любовного твору -твір жахів. Подобається гарний персонаж та гарний фінал.
Татьяна Гурьева КРЫЛАТКА, Можливо
Якщо я когось образила, прошу пробачення. День сьогодні був важкий.
Я сама читаю різні жанри.
А мені таки важлива стилістика :)
З іншого боку, за цікаву історію можу пробачити стилістичні баги. А за класну стилістику -- сюжетні недоліки) Ну, тобто зрештою все зводиться-таки до таланту/самобутності автора. Напевно)
І ще особистість персонажа, якому можно співчувати, теж важлива.
Heidenfeuer, Я дуже старомодна. Зараз читаю "Крематорій", заглядаю до Ремарка, періодично. Тому шо "нельзя объять необъятное..."
я читатач невибагливий. Головне для мене цікавий сюжет. Відштовхне хіба що зовсім корявий текст.
Але буває і так, що текст без помилок, але читається складно через закручені, довгі речення.
Особисто мені потрібен "смачний" текст. Так, що "взахльоб". От тоді - так, воно.
А може бути сюжет - крутий, а виконання, що ну прям таки не примусиш себе то читати. Або гарно написано, але ні про що. Що читав, що люльку курив.
Має бути гармонія.
Лавра Ольгів, Так, якась гармонія. Щирість.
Та менi до бiса ота стилiстика з шармом)) Якщо iсторiя цiкава, та викладена без iстотних помилок - цього досить.
Алекс, Шарм - це щось смачненьке, від автора. Вишенька на торті.
Мені подобається коли головний герой впродовж книги розвивається. Набуває чогось нового. Матеріальні цінності, вміння та таланти, друзів та знайомих. А ще певно коли він прогресує як особистість. Як наприклад у циклі "Архімаг" Рудазова.
Ще я прихильник коли історія має одного героя. Інтерлюдії це добре коли їх небагато. Декілька головних героїв у творі це для мене мука. :)
Ну і всі інші критерії теж мають місце.
Хоча якось ще в школі я повністю прочитав "Війну і Мир", не ще щоб у тому віці я щось виніс із тексту. І мені зараз дивно що я там знайшов такого цікавого? На мої сьогоденні смаки цей твір зовсім не лягає. :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати