Мій творчий шлях. Частина 2
Ну що ж, будучи студенткою, я знову сіла за новенький ноутбук, який тато купив мені для навчання, і відкрила документ Word. Нарешті я вирішила, що готова написати справжній шедевр!
Моя одногрупниця, сусідка по кімнаті й найкраща подруга також захоплювалася письменництвом, тому ми вдвох сиділи ночами та писали свої історії. Схема була простою: пишемо по главі, потім даємо одна одній прочитати написане, ділимося враженнями, обговорюємо, критикуємо й знову беремося до роботи.
Поняття не маю, де ми знаходили час на навчання і як примудрялися не запізнюватися на пари після безсонних ночей. Але молодий організм і не на таке здатний!
До речі, із цією дівчиною ми дружимо й досі. І досі пишемо! Ми все ще мріємо написати бестселери та розповідати своїм фанатам, як нелегко нам усе давалося. Певно, десь у душі ми й досі ті самі молоді дівчата. Особливо коли збираємося разом. ❤️
Отож, я написала одну історію, а потім узялася за дилогію про друзів та їхні історії кохання. Вона була майже завершена! Буквально кілька глав відділяли мене від фіналу історії, над якою я працювала майже рік.
І тут сталося те, чого я досі не можу пояснити.
Одного дня я просто не змогла знайти теку зі своїми документами. Її не було ніде. Це досі залишається для мене загадкою: що сталося з моїм ноутбуком і як я могла втратити стільки написаного?
Я плакала... Ні, я ридала, як маленька дитина. Мені було настільки боляче й образливо, що навіть зараз важко підібрати слова, аби описати ті емоції.
Але після того, як усі сльози були виплакані, на їхньому місці з'явилася злість. І саме вона дала мені сили сісти й написати нову книгу всього за три місяці!
«Прокляття вовчиці» — саме та книга, яку я тоді написала. І тепер ви можете прочитати її на моїй сторінці!
Сама не вірю, що сьогодні публікую книгу, якій уже близько шести років. Але мені хочеться віддати належне тій молодій Мар'яні, яка не здалася й продовжила йти вперед.
Та з якихось причин і тоді я не змогла надовго затриматися у світі письменництва. Ідей у мене було безліч, але жодну з них я так і не довела до кінця, до повноцінної книги.
Я почала писати цілу серію про чотирьох дівчат. Кожна книга мала розповідати історію однієї з подруг. Але вже під час роботи над другою книгою я зрозуміла, що сама ідея дещо примітивна й недостатньо пропрацьована. Тож відклала її. Щоправда, нічого не видаляла.
Потім почала працювати над фентезійною історією про чотири стихії та темну чарівницю. І знаєте що? Ця ідея досі зі мною! Я все ще планую колись написати цю історію.
Отож, я постійно щось починала, переписувала, планувала, вигадувала нових героїв, але так і не могла довести жодну з нових ідей до кінця.
А потім почалася війна. Я була змушена виїхати до Фінляндії, і моє життя повернуло в зовсім інше русло...
Але це вже зовсім інша історія. Продовження буде! ❤️
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати