І ніхто нам більше не потрібен...
Вітаю!
Роман "Діти Яворського" — оновлено!

✨✨✨
— Мам, ну ходімо! — просить Марк. — Ти ж обіцяла!
— Обіцяла, — погоджуюся. — Тільки сильно не ганяти, а то зараз будете всі мокрі... — сміючись, прошу.
Але діти вже побігли. І одразу починається справжнє змагання. Марк намагається забити мені гол, Ліза бігає за м’ячем і щоразу голосно радіє, навіть коли той котиться зовсім не туди, куди потрібно.
Я теж захоплююся грою. Бігаю за малими, сміюся, навмисно пропускаю м’яч повз себе, аби син міг похвалитися черговою перемогою. І на якийсь час справді забуваю про все. Про Марту. Про благодійний вечір. Навіть про Яворського.
Є лише мої діти, їхній щасливий сміх і цей затишний, приємний вечір у власному дворі.
От воно, моє щастя! І ніхто нам більше не потрібен!
♥️♥️♥️
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥️♥️♥️
Мартін Штарк, Спасибі!❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати