Мій учорашній наказ виконано бездоганно! На Ліані більше немає тих огидних чоловічих штанів, які так люто дратували мене від найпершої зустрічі. З розкішного гардероба Міріки вона вибрала темно-сіру сукню — на перший погляд, досить скромну, майже сувору. Але ідеально підігнана по фігурі, вона справляє зовсім не той ефект, на який напевно розраховувала Ліана, сподіваючись сховатися від моїх очей.

М’яка тканина облягає її тіло як друга шкіра, підкреслюючи кожен вигин, кожну лінію, яку я так запекло вивчав позавчора на своєму столі. Тонка талія, м’який розворот плечей, високі груди — ця сіра сукня нічого не сховала, а навпаки, виставила напоказ, зробивши Ліану неймовірно жіночною. А цей колір неймовірно личить їй, змушуючи зелені очі здаватися ще яскравішими.

— Доповідай, Керте, чи всі патрулі підсилені? — кидаю через стіл до свого начальника варти, хоча сам не має сили випустити гостю з поля зору.

— Так, ваша Світлосте, за вашим наказом усе під подвійним контролем, — чітко відчеканює Керт, здивовано скоса дивлячись на те, чому мій голос раптом втратив колишню сталь та став хрипким.

Дівчина йде до свого місця, як і досі — вперто не підіймаючи на мене погляду. Її постава бездоганна, у кожному русі ковзає все та ж непокірна гордість, але тепер, скута цим витонченим жіночним вбранням, вона виглядає як коштовний трофей, який волею долі опинився в моїх руках.

Не можу відірвати від неї погляду.

«Ти сподівалася сховатися за простотою цієї сукні, пташко? — крутиться в голові. — Але ти домоглася лише одного: тепер я бачу кожну рису твоєї краси, яку я відтепер вважаю своєю власністю!»

І в цей же момент мій мозок різко пронизує усвідомлення: ця коштовність, цей смарагд має стати моїм назавжди! Клянуся собі, поки ще не знаючи, як саме це реалізувати. Закони Південного Королівства жорстокі й не дозволяють узяти жінку в дружини без її власної згоди. А добровільно Ліана на це навряд чи погодиться.

— Ваша Світлосте, подавати сніданок? — прокашлявшись запитує Ікарон, який теж не може відірвати очей від дівчини.

— Подавай, — все ще хрипко ціжу крізь зуби.

Некрилаті Боги! Мене зненацька осяює. Я ж не з того  почав… І тепер мені доведеться дуже постаратися, щоб усе виправити!

А якщо в мене раптом не вийде домогтися її згоди… Ну що ж, матріархат не буде правити в Південному Королівстві вічно. Саме над зміною державного ладу я посилено працюю вже не перший рік, і тоді правила диктуватиму я...

ЄДИНЕ КОХАННЯ БЕЗКРИЛОГО ДРАКОНА

Оновлення щодня о 00:00!