Вівісектор не пробачає непокори…

Вівісектор різко смикнув Дана на себе. Метаморф уперся спиною в його широкі груди, миттєво відчуваючи крізь тонку тканину одягу кожен рельєфний м'яз і гаряче, майже пекуче тепло чужого тіла. Димитрій стояв упритул, не даючи навіть шансу обернутися й подивитися в обличчя.

Гарячий шепіт обпік вухо Данаїла:

— Ти не тільки поліз, куди не треба, а ще й намагався зняти мою мітку? Ти засмутив мене, Дане. Ти сьогодні поводився просто огидно і напросився на покарання.

Данаїл затремтів. Усередині все стиснулося від гримучої суміші тваринного страху, гострого адреналіну та раптового, нестерпного збудження, від якого перехоплювало подих. Тіло зрадницьки напружувалося в солодкому очікуванні.

Данаїл сподівався, що зможе позбутися магічної мітки Вальтера. Наївний план, чи не так? Особливо якщо йдеться про мітку, поставлену найнебезпечнішим оперативником Патруля.

Але Димитрій Вальтер не з тих, хто дозволяє комусь безкарно псувати його плани. І тепер Зламнику доведеться відповідати за свою самовпевненість.

Підземна операційна, небезпечні ігри характерів, зухвалі жарти та магія, яка несподівано починає резонувати між двома абсолютно різними людьми.

Данаїл уперто відстоює свою незалежність, навіть коли ситуація виходить з-під контролю. А Вівісектор, схоже, відкриває в собі несподівану слабкість — ту, якої не передбачав жоден його план.

Та чи можна назвати це перемогою, якщо навіть переможець не готовий відпустити свого супротивника?

Книга:

https://booknet.ua/book/vvsektor-proti-zlamnika-b461951