Три директори й одне правило

— Тільки не співай, — сказала вона.

І поцілувала його сама.

У нього були холодні губи й теплий рот, і на секунду він застиг, ніби не вірив. А потім повірив.

Його долоня лягла їй на потилицю, під розпущене вітром волосся, і він притягнув її ближче. Не обережно, як вона чекала від Джеймса з його жартами й круасанами, а так, ніби цілий день, а може, й цілий місяць тримав це в собі й більше не міг. Поцілунок став глибшим, повільним і темним, і з нього зникла будь-яка ввічливість.

Марі вчепилась у грубий вовняний светр у нього на грудях, і під пальцями нерівно й швидко билося його серце. Шарф сповз з її шиї на пісок, і холодне повітря торкнулося шкіри, але вона цього майже не відчула: його губи вже знайшли місце нижче вуха, де під шкірою б'ється пульс. Вона вдихнула різко, майже злякано, і сама повернула його обличчя до свого, бо відстань у три сантиметри раптом стала нестерпною.