Друзі, запрошую до веселої романтичної історії від Еліс Кларк "ВИЙТИ ЗАМІЖ ЗА БОСА"!  Сьогодні на цю книгу авторка відкрила передплату. але в перші дні ціна буде мінімальною! 

Коли, програвши парі, я погоджуюся взяти участь у швидких побаченнях, то зовсім не очікую зустріти там свого нового шефа, який погрожував мені звільненням. В паніці я втікаю, але не втримуюсь, щоб не розповісти про цей випадок подрузі, трохи прикрасивши наші стосунки, куди ж без цього... І як на зло, випадково відправляю це повідомлення в робочий чат, де його бачать усі колеги. І шеф його прочитав та викликає мене на "килим". Не сумніваюся, що це останній мій робочий день, але несподівано отримую пропозицію... стати його дружиною.
❤️ Службовий роман
❤️ "Буркотун і сонечко"
❤️ Дуже весело і емоційно
❤️ Фіктивні стосунки, що переростають у справжні!

Окрема історія! Продовження - щодня о 20.00.
Додавайте книгу в бібліотеку та не забудьте підписатися на авторку, щоб нічого не пропустити!

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

— То от значить чому ти просипаєш роботу, — заявив він замість привітання, сідаючи за мій столик. — Шукаєш собі хлопця на вечір? 

 — Ні, я нікого не шукаю, — я була ладна під землю провалитися. Чому він мене переслідує? 

— І тому ти сидиш тут, на швидких побаченнях, — він закотив очі. — Авжеж, "не шукаєш". От зовсім. 

 — Це всього лиш парі, я програла його, і там була така умова…— стала я виправдовуватись.  — Я не думала, що ви відвідуєте такі заходи…

Він насупився, коли почув останню фразу.

— Повір, я це теж роблю не через велике бажання, — Нестор зазирнув у мобільний, який якраз завібрував в його руці. 

— Ви теж програли? — запитала я

 — Бляха, вони обіцяли мені, що у мене місяць точно є,  — пробурмотів, дивлячись на екран. — Ні, я нічого не програв. Хоча скоро можу програти в якомусь сенсі. Мого племінника хочуть всиновити якісь іноземці. І у мене багато сумнівів щодо їхніх намірів. 

 — Співчуваю… — зітхнула я. 

— Дякую, ну, співчуття тут не дуже допоможуть, але то таке, — він щось написав в телефоні. — Щось придумаю. 

Далі він був не надто говіркий, а я не знала, про що ще поговорити. Повисла незручна мовчанка, а вже коли час майже закінчився, він відірвався від мобільного і сказав: 

— Давай зробимо вигляд, що не бачили тут одне одного?

 — Так, авжеж. — я була рада, що так легко відбулася. Якщо Нестор не хоче, щоб я казала, що бачила його, то й про мене нікому не розказуватиме…

Але тут трапиться таке... Що саме - читайте у "Вийти заміж за боса"!

Книга за мінімальною ціною ТУТ!