Сьогодні поговоримо про другу книгу із листопадного марафону Елани Чунту «Котик для вищого» Анастасії Газе. Що ж, марафон не розчаровує і ми знову пірнаємо у щось незвично цікаве. Як не жахіття, так фентезі. Меню дуже різноманітне. 

Хто і як уявляє вампірів? Кровожерливі. Не можуть втриматися, аби не висосати останню краплю крові із людини. Можливо, це стереотипи. Тому, що Анастасія Газе відкриває нам зовсім інший образ. Впевнений, стриманий, можливо ще навіть цнотливий, неймовірно манкий і привабливий. І, о люди, він нікого не зжер, тільки трошки надкусав. Але без явного супротиву. Жертва вже давно натякає, що він міг зайти куди далі і зробити щось більш похабне. Але не для «кошеня» мама корзиночку ростила (а, якщо бути відвертим, відбитий папаша Антошка). І як же звуть цього нетронутого брутала? Любасик. І ви не думайте, він не із тих, хто п'є лавандовий лате і раф на банановому. Любасик ганяє на крутій ластівці та п'є міцне експресо. Встигає шукати новостворених вампірях, оглядати «стіл після вечері» вампіра, дбати про маленьку кицю і втікати від німфоманок. А вона? Здолала найбільше зло. Зве напівкровку «любасик». Рибалки підслуховують її монологи. Донька вампірши-збоченки. А в житті просто «кошеня». Цікавий тандем чи не так? 

Що мені сподобалось? Увага до деталей. Рибалки, таксісти, кава. Цікаві розслідування, історія з Антоном, розслідування та перевтілення студента-медика, наші буденні київські речі. Узагалі переплетено багато сюжетних ліній, що не дозволяє сумувати. Вартісний твір завжди містить не одну просту стежку, а цілий лабіринт. 

Взагалі зловила себе на думці, що або мені час почати читати детективи, чи Анастасії Газе потрібно написати детектив. Уміє зацікавити! Здається, що розслідування навіть куди краще вийшли, ніж любовна лінія. 

Не можу не згадати перше, що привертає увагу. Обкладинка! Вона неймовірно стильна і відображає тематику твору. 

Через що було важко читати? Деякі моменти мені були незрозумілі, через що доводилось перепитувати в автора в коментарях. Тут два пояснення: або я дебіл, або ці події розкривались у попередніх частинах. Загалом це дрібниці, які для більшості мають нівелюватися. 

Загальна оцінка? Позитивна. Чи рекомендую читати? Так. Кому буде цікаво? Для всіх, хто любить не тільки ванільні лав сторі, але й гостринку. Сподіваюся, що колись ця книга потрапить на полиці магазинів, бо ж вона нічим не поступається «Сумеркам». На мою скромну думку, навіть перевершує.