Друзі, ще одне чесне питання від мене.

Уявіть: людина, яку ви не бачили шість років, приходить і каже: «Мені потрібен чоловік. Рівно на рік. Потім розлучимося, і ти знову вільний».

Без пояснень. Без обіцянок. Лише контракт і дата в календарі.

Ви б погодилися? А якби дізналися, що в неї п'ятирічна донька, яка протирає окуляри точнісінько як ви?

Саме з цього починається «Тато для Соні». Віра має свої причини мовчати, а Марко ще не знає, що в нього вже є донька.

Напишіть у коментарях, як учинили б ви: погодилися б, відмовили б чи спершу вимагали б правди? Я читаю кожен коментар і відповідаю.

Перші глави вже на моїй сторінці, нова виходить через день о 7:00: «Тато для Соні. Архітектор, який не знав».