Поки ділюся з Вами розділами з книги «Випадкові невипадковості», все частіше думаю про те, як легко ми складаємо думку про людей.

Юстина майже одразу вирішує, що Орест самовпевнений, нестерпний і надто добре знає, яке враження справляє. І, якщо чесно, вона не так уже й помиляється))

Але перше враження все одно ніколи не показує людину повністю.

Іноді ми бачимо лише одну її грань — ту, яку вона сама показує світові. А вже потім, у випадкових розмовах, дивних ситуаціях, маленьких вчинках, відкривається щось інше. Не обов’язково краще. Просто справжніше.✨

Мабуть, саме тому мені так цікаво писати про Юстину й Ореста. Вони обоє дуже швидко склали одне про одного думку. А тепер потрохи доведеться з’ясовувати, де вони влучили точно, а де — зовсім ні.

А у вас бувало, що людина з часом виявлялася зовсім не такою, якою здалася при першій зустрічі?

До зустрічі між рядками.❤️