Сорок вісім годин свободи. Не життя, а справжній подарунок долі! Щоправда, коли на твоїй шиї світиться магічне тавро Вівісектора, а попереду маячать Кальветтові рудники, радіти якось не дуже виходить.

Данаїл намагається змиритися з неминучим арештом, розібратися у власних суперечливих почуттях до найнебезпечнішого некроманта Патруля та не збожеволіти від думки про майбутню каторгу.

На щастя, у нього є Ікерас, подвійна порція ендорфінів і незнищенна віра у власну геніальність.

Тож навіщо витрачати останні дні свободи на паніку, якщо можна провернути грандіозну крадіжку?

Зламник знову виходить на справу. І цього разу його здобич — державна таємниця найвищого рівня.

От тільки Данаїл ще не знає, що деякі двері краще залишати зачиненими...

«Бо найстрашніше, що можна вкрасти в Департаменту, — це те, що навіть сам Департамент боїться випускати на волю».

Продовження глави викладу завтра…

Книга:

https://booknet.ua/book/vvsektor-proti-zlamnika-b461951