Сьогодні ви дізнаєтеся, чим закінчилася історія з сталкером і що для себе вирішила Науменко.

Хороші новини:

З завтрашнього дня буде оновлення в 12:00 і в 18:00, тобто 2 рази на день. 

Плюс: мої баранці скоро зустрінуться, але при яких умовах?

Хто читав "Яр - могила для милої" той, мабуть, здогадується (⁠ʘ⁠ᴗ⁠ʘ⁠✿⁠)

Такі собі новини:

А я тим часом зловила якийсь депресняк. Не нию, просто мало того що особисті справи, так ще дитина почала погано спати. Буває вкладаю, відкриваю книгу, а... Все. Нічого не хочеться. 

Відволікаюсь і підчитую інших авторів, а потім стає ще гірше, бо в голову залазить "вони так класно пишуть, а я?...". 

Буває читаю і "вааау. Тут так класно, а тут шикарно!" А потім дивлюсь в своє і нічого не клеїться. Закладаються страшні думки: а може тут затягнула? А може це все можна було в 4 розділи вліпити і не паритись з діалогами, емоціями, описами... Може треба було деякі події скоротити до двох речень та й рухати сюжет далі?

Стіл начальника йшов дуже легко. Лисиця в моїй голові аж літала як метелик, така вона іскорка. Мила теж з проблеми в проблему, а от з Науменко важче...

Я обожнюю Науменко/Осіріса! Я люблю, те як пишу їх історію, бо це те що я в майбутньому дуже хочу почитати. 

Але як в мене можуть повірити люди, якщо я сама не вірю?

Коротше, читаємо, сваримо автора, якщо щось не подобається.

Читати і сварити ось тут в коментарях

Мені дуже приємно, коли читачі "сварять" персонажів і мене, бо я тоді бачу в який бік рухатись. Деякі сюжети з попередніх книг були "відредаговані", бо мені підкинули ідейку чи кинули капцем ʘ⁠‿⁠ʘ

Дякую всім, що зі мною ❤️