Всім привіт! 

Історію Віолети та Лева — оновлено! 

✨✨✨

Віолетта завмерла. Навіть зараз пам’ятаю, як вона повільно опустила руки, як осунулося її обличчя і як вона кілька секунд дивилася на мене, не промовляючи жодного слова. Я чекав, що вона почне плакати, просити, переконувати. Але вона лише тихо сказала:

— Я зрозуміла.

Розвернувшись, вона пішла. І я цієї миті відчув полегшення, бо нарешті позбувся настирливої дівчини, яка постійно вимагала моєї уваги. Після того вечора Віолетта більше не телефонувала. Не писала повідомлень, не шукала зустрічей. Просто зникла з мого життя. І мене це влаштовувало. Мені було нецікаво, куди вона поділася.

А я навіть не поцікавився, куди вона поділася.

Видихнувши, покидаю свої роздуми і підходжу до вікна. Тепер я не знаю, чи вчинив я тоді правильно. І лише тепер мені цікаво, що мала на увазі Віолетта під словом «важливо»?

Діти Яворського

♥️♥️♥️