Кажуть, не варто дражнити і провокувати чоловіка.

Адже рано чи пізно доведеться пожинати плоди власних витівок.
 

Я звизгую від несподіванки і з вереском кидаюся тікати вздовж ряду парт. Та Олексій перемахує через них і опиняється прямісінько переді мною.

 

— Слухай, зараз не час... розумієш, в мене ще пара! — намагаюся врозумити його. — А потім ще тренування! І незручно...

 

Він нависає — ближче, ще ближче.

 

​— А мені вчора, думаєш, було зручно? Але ж я не скаржився, Манюнь.

 

Спина різко впирається в стіну. Розумію, що затупила і загнала себе у глухий кут: позаду стіна, під нею навалені парти, а навпроти, утворюючи тісну нішу, виставлені ряди шафок.

 

Олексій стає впритул, впирається ліктем у стіну над моєю головою і нахиляється.

 

​— І де ж подівся весь твій вчорашній запал, а? Чи ти думала, я жартую, зайченя?

І Олексій уже не збирається відкладати це на потім.