Привіт мої любі, а ось мій улюблений персонаж Арі із світу League of legends. Коли я грала в цю гру, то частенько її брала. По силі вона і не слаба і не сильна, в руках вмілого гравця вона може стати проблемою, але я її брала тільки через зовнішність, і не завжди могла вигравати бої з нею, але все рівно  вона неперевершена. Зустрічайте Арі із фанфіку "Війна Легенд" 

УРИВОК ♥️ 

Все, що вона пам'ятала зі свого життя це лише холодний , білий сніг , що падав на її шерсть і не танув. Хвостата лежала на спині в мовчазному лісі, дивилася вгору, на чорні гілки, між якими висіло бліде небо, і не знала, ні хто вона, ні звідки, ні чому в роті стоїть смак чужої крові. Було лише це небо, цей сніг і дев'ять хвостів, які розсипалися навколо неї, як пасма вогню, що забули, як горіти.
Було це дуже давно, тепер вона йшла берегом затоки, і під лапами, чи то пак під м'якими чобітками, які вона купила в Іонії за дві срібні монети, ковзала мокра галька. Вечірнє море дихало повільно, хвилі накочувалися, розсипалися піною й відступали, і в кожній було щось зі шепоту. Арі слухала їх уже годину, лисиця була висока, тонка, граційна тією нечутною граціею, яка не потребує свідків. Довге чорне волосся спадало на плечі, і в ньому, якщо придивитися, ховалися відблиски кольору старої міді, золоті очі, трохи занадто уважні для людських, ковзали по берегу, відмічаючи кожну дрібницю. На голові, між пасмами, ледь помітно стирчали гострі вушка, які вона не завжди приховувала. Дев'ять хвостів, пухнасті, білі звисали за спиною, ворушачись незалежно, кожен зі своїм настроєм. Іноді вона забувала про них, і тоді хтось із перехожих здригався, помітивши, як один хвіст ліниво торкається землі.

 

Вастаї жили довго, а вона з-поміж них жила найдавніше. Арі не знала своєї родини, не пам'ятала матері, ні ліжка, ні імені, яким її колись кликали, знала лише, що вона народилася не такою, як усі. У той час, коли інші вастаї вчилися перевертатися, танцювати зі світлом і розмовляти з вітром, вона відчувала під шкірою щось інше, і це був голод. Не їжі, а сутності, чужого життя, що тече поруч, яскраве, тепле, щедре.
Арі вчилася забирати його.
Спершу це було  випадково, потім навмисно. Мисливець у лісі, що цілився в її хвіст, завмер, коли вона торкнулася його лобу пальцями, і в ту мить щось перетекло з нього в неї: спогад про смак материного пирога, про перше кохання, про страх, що не відпускав його з дитинства. Він упав і більше не підвівся, дівчина стояла над ним довго, відчуваючи в собі його теплоту, його запахи, його імена, і це було прекрасно

Також спала в мене тільки но ідея ще в блогах додавати деяку ігрову інформацію про персонажа, як завжди розумні думки приходять пізно, з тим рахунком що вже 9 персонажів опубліковані в книзі. Ця ігрова інформація буде відображатися у сюжеті, тому так подумала, що коротенько вам потрібно розповісти про уміння . Не знаю на скільки в сюжеті це буде детально розписано, так як розвиток умінь не буде пропускатися у історії. Тож давайте спробуємо такий формат ще в блозі, а ви скажите чи є вам до цього діло про уміння персонажів історії читати чи ні?

Арі:

♥️Клас: маг, ассасін

❤️Вид атаки: магічна

❤️Стиль у битвах: контроль ворога, мобільність

✨Уміння:

✨Викрадення сутності. 

✨Сфера обману

✨Вогонь лисиці

✨Чари

А вже як ці вміння Арі буде розвивати та застосовувати будете дізнатися в наступних розділах (⁠ㆁ⁠ω⁠ㆁ⁠)