Хочу спробувати дещо, що на сьогоднішній день, особисто мені, здається неймовірним - неперебоно важким. Однак... я вже загорілася бажанням! А це неабиякий поштовх хоча б спробувати!

Я маю лише одну книгу, що поєднує в собі розповідь від автора та від першої особи - головної героїні. Зараз працюю над романом, який пишу від імені головної героїні. І замислююсь над тим чи не додати сюжету гостроти та емоційності висвітливши історію ще й з іншого боку - від імені головного героя?

Зустрічала подібну комбінацію в книгах інших авторів і скажу відверто - знімаю капелюха перед майстерністю!
Але...
Чому ж я так хвилююся?

По-перше, чи не втратиться для читача якась інтрига, коли, скажімо, спочатку ми лише здогадувалися про мотиви героя, а тепер бачимо його наскрізь - його думки, відчуття, те як він ставиться до певної ситуації тощо...

По-друге, як правильно переключитися між гендерами, щоб чоловічий персонаж не став картонним - таким собі дублюванням жіночого світосприйняття - а справді був окремою особистістю - чоловічою?!

Автори, поділіться своїми кейсами? З якими труднощами стикалися? З чого порадите почати?

Читачі, підкажіть і ви - чи цікаво вам читати розповідь від імені обох головних героїв? Чи хочеться ще й окремої думки автора у тексті? А може не хочеться взагалі і для вас інтрига вже втрачена?