Ця книга лягла, як пластир на рану. Юлія Манюта  https://booknet.ua/yulya-manyuta-u11514477 зі своєю книгою " Купуючи правду, продаю брехню"  https://booknet.ua/book/kupuyuchi-pravdu-prodayu-brehnyu-b452801 стала відкриттям. 

Виявляється, біль можна терпіти. Довго. Роками. В якості захисту навчившись брехати. Усім. Собі, оточуючим, людині, яка тебе кохає. Тому що головна мета - виживання. І заради неї можна зробити все.  Виправдовуючи себе батьком алкоголіком, важким дитинством. Це про "не в ресурсі". Та і справді - де ж йому взятися? Дитина бере від батьків. Але якщо вони порожні, як пересохле джерело в пустелі? А потім йти по життю. Думаючи, що гроші можуть це виправити. Сказати, що це сумна доля - нічого не сказати. Анна. Як короткий звук на чотири ноти. І, на жаль, в мінорі. 

З іншого боку - повторення минулого. Людина, яка глушить алкоголем свої невдачі. Болі. Негаразди. Тому, що не знає, як можна по іншому. Кохаючи Анну так. як він в змозі. І не отримуючи того, чого прагне. Музикант. Співак. Відома людина. З внутрішньою порожнечею. Той же біль, тільки схований. Бо "хлопчики не плачуть". Джаред. Presto. З великою кількістю діезів та бемолів.

Тим, хто буде читати - обережно. Це затягує. Показуючи глибину прірви, яка дивиться на вас. Завжди. І тільки і думає, як зробити так, щоб ваш останій крок був до неї. Хоча, на контрасті до книги можна зрозуміти, що життя прекрасне. І воно триває. Не дивлячись ні на що. А після прочитання книги це можна побачити ще яскравіше, та сильніше.

Такі твори потрібні. Щоб нагадати. Є два шляхи. Шлях жертви, та шлях людини, яка вибирає сама. Інколи здається, що немає ані сили ані волі для цього вибору. Але це брехня. Вибирайте правду. Це повернеться сторицею.