Вітаю!

Чи послухає Лев Віолетту? 

✨✨✨

— Віолетто, годі капризів. Зачекай, — тихо, але з викликом наказує він.

Я різко шарпаю рукою назад, вириваючись із його захвату, і відступаю від нього на два кроки. Мої очі метають блискавки, а серце калатає в грудях так шалено, що здається, його стукіт чути на всю вулицю.

— Леве Яковичу, ви мене затримуєте! — холодно й категорично заявляю я, випростовуючи спину. — У мене можуть бути проблеми через вас удома, — починаю блефувати. — Залиште, будь ласка, приміщення.

Тремтіння в голосі майже вдається приховати, хоча всередині все тріщить по швах. Емоції, які я придушувала так старанно, охоплюють з новою силою. Але я не дозволю їм проявитися.

Я сильна. Я впораюся...

Діти Яворського