Запрошую до  завершеної історії з топу Букнет "Наречена за контрактом", яка точно не залишить вас байдужими! Тут є протистояння характерів та кохання, яке зцілює... Тільки сьогодні до півночі ви можете придбати цю книгу зі знижкою!

Щоб оплатити навчання сестри, я маю отримати роботу доглядальниці. Мій підопічний виявляється молодим і симпатичним колишнім спортсменом. Правда, характер у нього препоганий... Та я люблю складні виклики!

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

— Чому я не підходжу? — я відчула неабияке обурення. — Ви ще ж навіть зі мною не поговорили? 

— Надто молода, — видав він одразу. — Їдь додому.

— Але мені дуже потрібні гроші, — спробувала я його вмовити.  

— Підказати тобі, як такі гарненькі дівчата можуть швидко заробити? — він вигнув брову. 

 — Яремо, я ж тебе просив… — протягнув його друг. — Нащо тобі якась стара бабця, от з Русланою ти зможеш поговорити про всяке… Фільми там, музика…

— Мені взагалі ніхто не потрібний, — відповів він похмуро. — Фільми я давно не дивлюсь. Музику не слухаю. 

 — Чим же ви займаєтесь… — я хотіла сказати "у вільний час”, але вчасно зупинилася. Схоже, тепер весь його час був вільним. — Ну, я можу одягнутися так, що виглядатиму старшою, — вирішила запропонувати компроміс. — Хусточку там пов’яжу…

— Де ти її відкопав? — Ярема скептично поглянув на друга. 

 — Відгукнулася за оголошенням. Вона дипломована медсестра, масаж он вміє робити, — Тадей поглянув на мене, ніби очікуючи підтримки. 

 — І акупунктуру можу, — сказала я. — Це такий метод лікування, голками. 

— Я не ідіот і знаю, що це, — хмикнув він. — От тільки не довіряю в лікарських питаннях юним дівчатам. 

 — Ну я не дуже юна, мені вже двадцять три буде, — я не сказала, що це станеться за півроку. 

— Чув? — він скривив губи. — Вона не юна, їй "двадцять три буде"! 

 — Ну, нормально, повнолітня, — Тадей усміхнувся. 

— Якщо ти найняв мені ескортницю в формі медсестри, забери її одразу і сам витворяй свої дивні фантазії. 

 — В мене ось диплом, — я полізла в сумку і дістала свої документи в файлику. Руки аж тремтіли, така я була розлючена. Він мене назвав “ескортницею”, цей телепень…

— Ой, ніби я не знаю, що Тадей може купити будь-який диплом. З такими ногами і волоссям не працюють в лікарнях. А медсестер грають тільки на замовлення віп-клієнтам…

 — Але я дійсно працювала в лікарні, — чомусь запал вийшов з мене, я зрозуміла, що мені тут нічого не світить. — Але мене вигнали через те, що я не відповіла взаємністю на залицяння головного лікаря. Звільнили “за згодою сторін”...

— І тому ти вирішила піти працювати до багатого інваліда, — хмикнув Ярема. 

 — Я взагалі не знала, що ви багатий… Думала, ви якийсь пенсіонер, — сказала я. Все одно втрачати вже було нічого, він мене не візьме, тож нема чого старатися справити гарне враження. 

— Ага, а зарплатню тобі платитиме що, пенсійний фонд? Скільки там той дурень тобі запропонував? — він знову поглянув на Тадея.

  — Я сам їй платитиму, — огризнувся той. — Зі своєї кишені, я хочу, щоб ти був під наглядом, щоб не наробив якихось дурниць! Ми ж друзі. А там тобі стане краще, і послуги Руслани вже не будуть потрібні. 

— Я про це ж, вона дурна, якщо по зарплатні не зрозуміла, що ніякий я бляха не пенсіонер! — Ярема теж огризнувся. — А нащо мені дурна дівка в домі? 

 — Добре, я зрозуміла, — я відчула, що мені на очі навертаються сльози. Тепер, мабуть, доведеться Іванці кидати універ, не отримавши диплома… — Я піду, зараз… — клятий файл з документами замість того, щоб потрапити в сумку, впав на підлогу, і це ніби стало останньою краплею, я не витримала і схлипнула, втираючи непрохану сльозу. 

— Чого вона реве? — додав Ярема роздратовано, звертаючись до друга, але дивлячись на мене.

 — В неї батьки загинули в аварії, лишилися вдвох з молодшою сестрою. Ну і роботи немає, — Тадей видав усю інформацію, якою я з ним поділилася в машині. 

Я кинула на нього розпачливий погляд, не хотіла, щоб він усе це розповідав, а його друг продовжував наді мною потішатися…

— Ти обирав її за якимись критеріями "нещасності"? Щоб мені стало її шкода? — Ярема закотив очі.

 — Просто побачив, що вона нормальна дівчина, а не якась фіфа, яка буде будувати плани одруження з тобою! — підвищив голос Тадей. — Але ти невдячний дурень! Більше не хочу нікого тобі шукати в помічники, сиди сам у своїх хоромах і жалій себе скільки влізе!  Ходімо, Руслано…

Купуйте "Наречену за контрактом" зі знижкою тільки сьогодні до півночі! 

Також сьогодні діє перша знижка -25% на щойно завершену книгу Мар'яни Долі "Вагітна ( не) від тебе"! 

Колись я була дуже закохана у свого викладача. Після закінчення універу ми знову зустрілись і провели разом незабутню ніч. А потім я повернулася назад до свого міста, от тільки незабаром зрозуміла, що вагітна...
Коли ж, приїхавши на конференцію до Карпат, я знову зустрілася з Семом, то зрозуміла - ніщо в нашому житті не випадкове. Доля просто веде нас манівцями, щоб ми зустрічалися знову і знову. От тільки чи вийде з цього щось хороше? І чи зрозуміє він, що я ношу під серцем його дитину?

❤️Сильна героїня
❤️Зустріч через роки
❤️Різниця у віці
❤️Дуже емоційно

Купуйте книгу за мінімальною ціною і підтримайте авторку!

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

Коли в суботу я зійшла з потяга, першою, кого я побачила, була саме Олеся. Вона перефарбувалася в блондинку і взагалі шикарно виглядала. А я залишилася такою ж, як і була, тож вона відразу мене впізнала і підбігла до мене. 

 — Привіт, — я обійняла її. — Ти прямо як модель стала! Навіть не впізнала спочатку! 

— Та ну, скажеш ще! — вона засміялась. — Але я працюю не за фахом, в елітному салоні краси. Займаюсь контурною пластикою.

 — Круто! А я працюю в будівельній фірмі, — сказала я. 

 — То це добре, навколо одні чоловіки… Ти вже собі когось знайшла? — поцікавилась вона, поки ми йшли до таксі. щоб їхати в готель. 

 — Ні, поки що не зустріла того, в кого б могла закохатися, а без почуттів якось не хочеться…

— Ой, памʼятаю, як ти дивилась на Сема, точно закоханими очима! — вона засміялась знову. — Але навіть не говорила з ним, така соромʼязлива була! Це через нього ти не хочеш ні з ким зустрічатись? — додала жартома. 

 — Та ну, чому через нього? — я відчула, що червонію. — Хоча я була закохана. це правда, але він на мене навіть уваги не звертав… Все ж він викладач, а я студентка, субординація і все таке…

 — Ну, зараз вже ніякої субординації немає, ви обоє дорослі люди, тож тобі обов'язково треба проявити ініціативу, — поглянула на мене подруга.  — Просто сидіти і мовчки дивитися на нього, як раніше — не варіант. 

 — Хм, а що ти пропонуєш? Освідчитись йому? — засміялась я. 

— Ну не обовʼязково прямо освідчитись. Але якісь сигнали хоч подати. Ти симпатична і мила, кажу тобі, він не встоїть! 

 — Може, він взагалі одружений, — скептично похитала головою я. 

— А я загуглила його перед нашою зустріччю! В фейсбуці написано що він не має стосунків.

 — Ну, якщо в фейсбуці так написано… Хоча це ще не факт, може, він просто забув поміняти статус, — пробувала сперечатися я, але в глибині душі дуже зраділа, що побачу Сема, і що він вільний. Так, я не даремно вирішила приїхати на цю зустріч. Мені треба спробувати поспілкуватися з ним, не обов’язково якось натякати на свої почуття. а просто поговорити. І тоді все стане зрозуміло…

Запрошую до читання! Акційна ціна діє лише до півночі!