А якщо сон — це спогад, який ти ще не готова пригадати?..

— Ти завжди тікаєш, коли починаєш згадувати, Яромиро.

— Я не знаю тебе! Відпусти!

Він повільно підніс мою руку до своїх губ і ледь торкнувся пальців.

— Поки що не знаєш, — тихо виправив він.

Його очі… вони були золотавими, пронизаними гарячими вогняними іскрами.

Ці очі. Я знала їх.

Пам'ять знову підкинула лише порожнечу. Але моє тіло закричало від безпомилкового, гострого впізнавання.

— Ми ще зустрінемося.

Я різко прокинулася, важко ковтаючи повітря.

Це просто сон. Звичайний дурний сон…

Але чому тоді його голос досі звучав у моїй голові?»

 «Наречена Велеса» — книга завершена. Читайте повний за посиланням:

https://booknet.ua/book/narechena-velesa-b459788

Деякі зустрічі не закінчуються навіть після пробудження…