Про те, що болить, і про те, що звільняє... 
Сьогодні я хочу згадати книгу, яка вимагала від мене найбільшої емоційної сміливості.
Книгу, яку ми з багатьма з вас проживали разом, затамувавши подих і мовчки витираючи сльози. Я хочу подякувати всім читачам моєї драматичної повісті «Відпусти мене, мамо…»
Сьогодні у цієї непростої, але такої важливої історії вже 73 прочитання на Букнеті! Мабуть, для когось це зовсім не велика цифра. Але для мене - це великий скарб , це 73 серця, які разом зі мною пережили складні вузли долі.
Дякую за вашу дивовижну делікатність у коментарях, за те, що ділилися зі мною своїми особистими, часто дуже болючими історіями.
Ви показали мені, що Марта Терен може влучати не лише в посмішку, а й у саму глибину людських переживань.