Знайомство Лілі зі студією «Mfoster.inc» почалося з екстравагантної сцени, яка розгорнулася перед її очима тієї самої миті, коли вона переступила поріг їхнього офісу.

Прямо коридором першого поверху, важко гупаючи армійськими черевиками, мчав кремезний, високий, кучерявий хлопець, одягнений у важкий поліцейський бронежилет. Слідом за ним, петляючи, мов заєць, біг його куди дрібніший і щупліший товариш у засмальцьованій кепці та робочому комбінезоні. У руках щуплий стискав масивний револьвер. А за ними обома, гнівно розмахуючи шваброю, гналася жінка років п'ятдесяти — сухорлява, зі втомленим обличчям і стягнутим у тугий хвіст сивіючим волоссям.

— Ви два ідіоти! Вас же просили не тестувати реквізит у коридорі! — волала жінка, намагаючись дістати шваброю до спини здорованя.

— Минулого разу копи приїхали, і Майлзу довелося вигадувати цілу історію про невдало приготований попкорн! Ще й штраф платити!

— Ну, Магдо, ми швиденько! Ніхто не почує! — на ходу виправдовувався щуплий, блискаючи золотими зубами. — Тим паче зараз у сусідніх офісах тихо! Я тобі п'ять баксів дам за мовчання!

— Багсі, мені твої п'ять баксів потім боком вилізуть! — Магда знову замахнулася, її очі метали блискавки.— І ти, Баку! Ніби ж не маленький, а постійно влазиш в історії з цим дрібним клопом, немов молодший брат, який вічно бере участь у витівках старшого!

Здоровань Бак різко загальмував, ледь не вписавшись у стіну, і винувато розвів величезними руками.

— Ну так десять баксів на дорозі не валяються, Магдо!

— Він тобі минулого разу фальшивими заплатив! — процідила секретарка, погрозливо наставивши на нього держак швабри. — Тож будь уважним і краще бери оплату наперед, перевіряючи кожну купюру!

— Ну, Магдо, це ж була випадковість! Та й я вибачився! — пискнув Багсі, ховаючись за широку спину товариша.

— Вибачився він! — пирхнула Магда. — Коли Бак притис тебе до стінки й ледь усі твої золоті зуби не повибивав!

Бак раптом спохмурнів, ніби тільки зараз усвідомивши правоту жінки. Він повільно повернувся до дрібного. — А й справді, Багсі. Я хочу п'ятнадцять. І гроші наперед. Інакше тесту не буде.

Багсі нервово ковтнув слину, задкуючи.

— І взагалі, чого я тут із вами нерви псую? — втомлено зітхнула Магда, опускаючи швабру. — Я пішла по Віллі. Самі з ним розбирайтеся.

Почувши це ім'я, хлопці злякано перезирнулися.

— Магдо, тільки не Віллі! — благав Багсі. — Ти ж знаєш, хто він! Раптом якоїсь миті він не витримає і розправиться з нами своїми методами!

— Ну, я попрошу його, щоб він вас сильно не калічив, — мстиво кинула жінка і, гордо розвернувшись, покрокувала до сходів на другий поверх.

Тієї миті Багсі, мабуть, вирішивши, що втрачати нічого, швидко скинув руку й натиснув на гачок.

Пролунав приглушений тріск. Невеликий яскравий спалах освітив коридор, і в груди Бакові вдарило щось невидиме. Легкий сизий димок, що приніс із собою їдкий запах горілого пороху й картону, миттєво заповнив приміщення.

Від удару здоровань охнувши, різко осів на дупу. Тримаючись за ребра, він почав важко й хрипко дихати.

— Гей, здорованю, тобі допомога, бува, не потрібна? — Лілі, яка весь цей час із цікавістю спостерігала за цією безкоштовною короткометражною комедією, нарешті вирішила позначити свою присутність.

Бак звів на неї очманілий погляд, потім хихитнув головою.

— Ні-і-і... Але цьому дрібному козлу зараз точно знадобиться швидка!

З дивовижною для його габаритів прудкістю Бак підскочив на ноги і з ревом пораненого ведмедя кинувся за Багсі, який уже чимдуж тікав до рятівного виходу.

Якщо ви хочете дізнатися, що було далі та яких ще ексцентричних особистостей зустріне на своєму шляху молода акторка Лілі Брін, читайте про це у моїй новелі "Крик у пустелі"