Не можу не зізнатися, що останні розділи «Вберегти її» даються мені особливо складно. Мабуть, тому, що я надто добре знаю, що чекає на наших героїв попереду…

Але є дещо особливе, чим хочу поділитися. ❤️

Цей розділ народився саме в Сицилії. Серед неймовірних краєвидів, теплого сонця й безкрайнього моря я вперше уявила ці миті Діна та Елізабет. Щоправда, до остаточного тексту він пройшов довгий шлях редагування.

І так, саме тут на вас чекають одні з найгарячіших сцен усієї книги. Здається, ці двоє вирішили надолужити кожну хвилину, проведену окремо.

І хочу залишити вам маленький уривок. ❤️

«— ЕЛІЗАБЕТ!

Я здригнулася й повернула голову до берега.

Дін стояв біля води.

— МАЛЛОУ! НЕГАЙНО ПОВЕРТАЙСЯ!

Я підняла руку, показуючи, що почула, але він уже стягував сорочку. За мить скинув взуття й зайшов у море просто в штанах.

Я попливла йому назустріч.

Дін швидко скоротив відстань між нами й, щойно опинився поруч, обхопив мене за талію. Його обличчя було розлюченим, але я помітила, як у погляді промайнуло полегшення.

— Ти зовсім з глузду з'їхала?! Тут крижана вода!

Він притягнув мене ближче й одразу завмер, відчувши моє оголене тіло.

Його погляд опустився на мить, а потім знову зустрівся з моїм.

— Господи, Маллоу…»

Ох, цей Кроуфорд) 

Здається, наші Аїд і Персефона нарешті знайшли свій маленький рай. 

Але ця книга ніколи не була про солодкий спокій. Та й узагалі не про спокій.

Тож нехай у них будуть ці кілька митей раю перед неминучим пеклом…

І так, ми вже зовсім близько до фіналу «Вберегти її».