Дорогі читачі, у Ніки та Лукаша нарешті настав світанок.

Ця історія народилася з образу старої садиби в Карпатах. Туман там підіймається з ущелин просто до вікон, а на облупленій фресці жінка дивиться на тебе так, ніби чекала двісті років. Я хотіла написати не просто про вампіра і не просто про кохання. Мені хотілося розповісти про пам'ять роду, про ціну, яку платять за тих, кого любиш, і про те, що навіть найдовша ніч колись закінчується.

Про що книга?

Реставраторка Вероніка Яворська втратила роботу, репутацію і віру в дива. Тому, коли таємничий власник карпатської садиби запрошує її на місяць відновити старі фрески, вона погоджується не вагаючись.

Умов лише три:

✦ працювати тільки за денного світла;

✦ після заходу сонця не виходити з флігеля, хай би що вона почула;

✦ не торкатися східної стіни.

Та садиба Ольшанських живе власним життям. Уночі в порожній залі грає фортепіано, обличчя на фресках змінюються, а господаря, Лукаша Ольшанського, ніхто ніколи не бачив при світлі дня.

Що на вас чекає:

* атмосфера карпатської готики: туман, свічки, старі стіни й таємниці;

* повільне, болісне й дуже ніжне кохання;

* героїня, яка рятує минуле пензлем і власною кров'ю;

* мольфарка баба Параска, гуцульські легенди й зима, що бере садибу в облогу;

* зло, яке вміє чекати й знає, куди вдарити;

✨ щасливий фінал. Обіцяю, після всієї темряви буде світло.

33 розділи, книга повністю завершена, тож можна читати на одному подиху й не чекати продовжень.

Окреме величезне дякую всім, хто читав у процесі, ставив зірочки, коментував і ставив запитання. Ваші коментарі тримали мене, як Ганнина печать тримала стіну)

Якщо ви любите атмосферне фентезі, вампірів із минулим і кохання, яке перемагає час, ласкаво прошу до садиби Ольшанських. Тільки не забудьте повернутися до флігеля до заходу сонця.

Ваша Елізабет Рейн 

#вампір #кохання #карпати_і_містика #готика #фентезі #завершена_книга