Друга книга з цього ж світу вже опублікована повністю на сайті. Перші два тижні за ціною передплати, далі вартість зросте❤️

✨Уривок із книги "Серце для трьох":

— Дозволь дати пораду. Закріпи зв'язок одразу з трьома чоловіками. І краще в перший же день. Знаю, це непросто, але так буде простіше домовитись потім. Вам усім разом.

І не давши мені вставити й слова, він відчинив важкі двері й м’яко підштовхнув мене всередину.

За спиною грюкнули двері, і я залишилася сама.

Посередині храму горіло полум’я — величезне, вище за мене на три голови. Стіни з білого каменю відбивали його сяйво, ніби дихали ним. Підлога під ногами була гладка, тепла, а повітря густе від сили, яка тут жила.

І нікого більше.

Треба ж... закріпити зв'язок одразу з трьома. У перший же день!

Спершись спиною об стіну, я дивилась на полум’я й не хотіла діяти далі. Зовсім. Чому це все відбувається зі мною? За що?

Похитавши головою, я відкинула зайві думки. Дітись нікуди. Не відпустять. Можна було б спробувати втекти, якби я не бачила проявів магії. Але опинитись у світі, де майже немає жінок... самій, беззахисній... тіло пройняв озноб від самої думки, що зі мною могли б зробити, якби впіймали. Не дарма ж боги колись покарали своїх дітей. І хоч Тайвер не розказав повної історії, треба бути повним ідіотом, щоб не зрозуміти підтексту.

А пройшовши ритуал, на мене чекатимуть троє чоловіків. Мої. Особисті. Які, сподіваюсь, нікого іншого до мене не пустять.

Глибоко вдихнувши, я рушила прямо у вогонь. І як тільки полум’я обійняло мене, я закричала.

Біль прострелив усе тіло. Він збрехав. Це точно не було безпечно.

✨Уривок із книги "Троє на її голову"

— Можливо, тобі здалось, що я був трохи різкий, — поглянувши на мене, знову заговорив король. — Але Тайвер має розуміти, що ти стала не просто моєю дружиною, ти тепер королева.

— Але я не хочу нею бути, — вражено видихнула я.

— Можливо, це на краще, — посміхнувся чоловік.

— Тому що так не буду лізти не в свої справи?

Навіть не знаю, чим я думала, коли вирішила обуритись! Те, що Рагарт здивувався, було видно по його обличчю. Я вже думала, мені зараз наочно покажуть моє місце в цьому палаці, та він спершу хмикнув, потім весело розсміявся, а після цього знову захопивши мене в свої обійми, зачепив пальцями моє підборіддя і знову змусив тонути в своїх бурштинових очах.

— Тому, що у тебе не буде бажання зловживати владою, — прошепотів чоловік, наближаючись до моїх губ. — Боюсь, якби ти цього хотіла, я б не зміг тобі відмовити.