Привіт! Я Ая Лін, і в мене для вас історія.

Знаєте, як буває: сидиш увечері, дивишся на захід сонця над водою, і в голові з'являється дівчина. Світле волосся, сіра накидка, в кулаці ключ від чужого міста. Вона ще не сказала ні слова, а ти вже знаєш, що її віддають заміж за людину, якої вона боїться. Так почалася "Мій ворог у короні".

Про що вона?

Принцесу Аделаїду з далекого приморського Ель-Сафіру сватають за спадкоємця великої імперії. Батько погоджується, бо інакше біля їхньої гавані стануть галери з червоними вітрилами. Про принца Раяна говорять страшне: що він палить міста на заході, що за ним скрізь вогонь.

Аделаїда вирішує подивитися на нареченого сама. Без корони, без свити, під чужим ім'ям. Три дні вона Софі, дочка торговця сіллю: блукає базаром, слухає плітки, вечеряє в таверні з гвардійцями принца й обігрує одного з них у кості.

А потім іде на площу.

Що вона там побачила, я не скажу. Скажу тільки, що повернулася вона додому з твердим рішенням: цьому чоловікові вона не повірить ніколи.

Що вас чекає:

• договірний шлюб і героїня, яка не збирається тихо коритися;
• палац, де стіни мають вуха, а на дахах сидять лучники;
• гвардійці принца, у яких я сама трохи закохана (особливо в рудого Фаріса, який не вміє вчасно спинитися);
• таємниці, листи, які читають не ті люди, і постскриптуми, яких ніхто не перевертає;
• море, що ввечері горить, як мідь;
• і, звісно, шлях від ненависті до... ну, ви здогадуєтеся.

Тут немає злих героїв просто тому, що вони злі, і добрих просто тому, що гарні. Тут усі трохи помиляються, трохи брешуть собі й дуже стараються вберегти тих, кого люблять. 

Трохи про мене

Я люблю історії, де за кожною дрібницею щось ховається. І дуже люблю героїв, які мовчать про найважливіше.

Пишу для тих, хто після останньої сторінки ще трохи сидить і не хоче відпускати персонажів.

Якщо вам таке до душі, заходьте в гості. Додавайте книгу в бібліотеку, пишіть, що думаєте, кого любите, кого підозрюєте. Я читаю всі коментарі й дуже чекаю ваших теорій.

А тепер на базар. Аделаїда вже стоїть під першою аркою, і сонце ось-ось торкнеться мідних куполів.

Ваша Ая Лін ✨