Це я просто так… щоб нагадати, що книга “Фамільяр-утікач” завершена) Може, ще хтось захоче ближче познайомитись з Максимусом та Емільєном, харизматичною саркастично-іронічною парочкою закоханих маг-фамільяр)

Імперська армія вважає, що отримала ідеального старшого сержанта.

Дисциплінованого. Холоднокровного. Непідкупного. Такого, що може одним поглядом змусити солдата згадати всі свої гріхи, а потім ще й наказати начистити бляху до дзеркального блиску.

Є лише одна маленька проблема.

Ілле Кайле — не людина.

Він кіцуне. Точніше, рідкісний різновид кіцуне з великою котячою звіриною іпостассю. Колись він бігав лісами, лазив по деревах, жив своїм найкращим життям.

А потім його випадково завербували в Імперську армію.

Ну як «завербували»…

Вдарили по голові, одягли браслет-кайдан, заблокували котячу подобу, заборонили називати власне ім’я й повідомили, що тепер він старший сержант.

Дуже переконлива кар’єрна пропозиція.

Минуло два роки.

Ілле вже став незамінним для гарнізону, навчив солдатів боятися його більше, ніж нежиті, і майже переконав усіх, що він просто похмурий хлопець із жахливим характером.

Але є одна річ, яку він ніяк не може забути.

Свого господаря.

Того самого чоловіка, від якого колись утікав так часто, що це вже можна було вважати стабільним хобі.

Тепер Ілле готовий віддати що завгодно, аби повернутися до нього.

Залишилося лише зняти браслет.

Легко, правда?

Особливо якщо врахувати, що Ілле вже пробував: ніж, вогонь, магію, силу, хитрість, варіант «а якщо просто дуже сильно вдарити», і навіть варіант «а раптом він сам злякається й відвалиться».

Браслет не злякався…

Книга:

https://booknet.ua/book/famlyar-utkach-b459657