Щось у мене сьогодні занадто романтичний настрій, щоб писати другу частину: головні герої там  справжні червоні прапорці. Тому поки я ще налаштуюся на цю хвилю, трішки романтики на вечір для вас, любі читачі, у стрічку.

Вечір продовжився в автомобілі біля будинку Джейн.

— Дякую за сьогодні і за те, що стримала свою обіцянку, — промовила Джейн.

— А, точно, обіцянка, — промовила Мейлін. І швидким рухом зробила маленький поцілунок в щоку Джейн, ледь торкнувшись губами, завмираючи від власної сміливості. Поцілунок був досить швидким, але все рівно залишив слід від помади на її щоці.

— Мейлін! — промовила Джейн, її голос став різким. — Чому ти це робиш? Я тільки похвалила тебе!

— Я нічого не порушила, — відповіла Мейлін.

— Як стосовно цього? — відповіла Джейн, показуючи на своїй щоці слід від помади.

— Ти сказала не розпускати руки, а про губи домовленості не було, — впевнено відповіла вона.

— Ти нестерпна, ти ж знаєш, — промовила Джейн, посміхаючись.

— Я знаю, — відповіла Мейлін.