Анотація до книги "Нічого святого"

Я готуюсь до першого аукціону, де буде представлена моя картина. Трохи нервую і шукаю розпорядницю, але замість того бачу в одному з кабінетів таке, що воліла б не бачити. Червона вибігаю. Але на самому аукціоні цей нахаба, якого я застукала, купує мою картину.
Вибігаю за ним і кричу: 
— Ану зупиніться! Якого біса ви влаштували цей цирк?!
— Цирк? — він обертається й насмішкувато вигинає брову. — Без мене твою картину б взагалі ніхто не купив. П’ятдесят тисяч гривень це непогана ціна за твою мазанину.
— Ви просто огидний! — вигукую, а на очі навертаються сльози. 
— А ти вся в батька, — хмикає він. — Така сама невдячна.
— Звідки ви знаєте мого батька?!
Він криво всміхається:
— Передавай Віктору привіт. Скажи, що Адам Вольський повернувся.
У мене перехоплює подих, коли я чую його імʼя… 

В тексті є: владний герой таємниці минулого від ненавісті до кохання

ЦИТАТА  З СЬОГОДНІШНЬОГО ОНОВЛЕННЯ

— Адам Павлович не попереджав ні про яку відвідувачку. Вам краще покинути будівлю. 

— Він… Він щойно мою картину купив… І я… еее… Я дещо забула зробити ще! — кажу, намагаючись на ходу щось придумати, аж раптом бачу, як ліфт за дівчиною відчиняється і з нього виходить Адам. Наші погляди зустрічаються.

Він підходить ближче, зацікавлено дивлячись на мене.

— Нам треба поговорити! — випалюю. — Поверніть мою картину! 

Всі в шоці дивляться на мене так, ніби я щойно підписала собі смертний вирок. Адам підходить максимально близько і прямо при всіх нахиляється до мого вуха і шепоче:

— Проведи зі мною ніч, художнице, і я поверну твою картину… 

Новинка "Нічого святого" тут (буде 18+)

Наш тгк Двійка букнет, тут багато новин від нас і візуалізацій