Сьогодні зловила себе на думці, що для натхнення мені іноді зовсім не потрібне щось грандіозне....
Достатньо тиші, тепла, потріскування дров у печі й кількох хвилин, коли нікуди не треба поспішати. Саме в такі моменти думки ніби самі стають на свої місця, герої починають говорити трохи голосніше, а нові сцени поступово складаються в історію.
Зараз якраз намагаюся частіше ловити такі маленькі моменти для себе — і, здається, вони дуже вчасно з’явилися, бо в голові живе нова книга ❤️
Поки що не хочу розповідати про неї надто багато, але поступово дуже хочеться ділитися з вами її настроєм, героями й тією атмосферою, в якій вона народжується.✨
А як у вас? Для читання чи творчості потрібні тиша, музика, кава, свічки, шум дощу… чи можете зануритися в історію будь-де?
Я можу читати будь де. Головне, щоб книга була цікава. Але, звісно, чай, тепла ковдра та ніч за вікном створюють найкращу атмосферу для занурення у гарну історію.
Олександра Шен, О, так ❤️ Якщо книга справді захопила, то вже не так важливо, де саме читати, чи писати — можна випасти з реальності будь-де)) Але чай, тепла ковдра й тиха ніч за вікном — це вже майже ідеальний книжковий вечір ✨
Дякую, що поділилися❤️
Пацюк Червоній, А в мене навпаки)) Коли тиші стає забагато, починаю шукати хоч якийсь фоновий звук. Але це ще раз доводить, наскільки по-різному в кожного працює натхнення.
Дякую, що поділилися❤️
Я люблю тишу. В тиші читати та писати. Мені так простіше зосередитись. Але в теперішній час, як вийде. На самоті із собою приходять різні цікаві ідеї. ))
Крісті Ко, Оце про цікаві ідеї наодинці із собою дуже знайоме ❤️ Інколи вони приходять саме тоді, коли зовсім їх не чекаєш, а потім головне — встигнути десь записати, поки не втекли ✨
Дякую, що поділилися))
Мені для письма потрібен лише душевний спокій, і свобода. Таким чином натхнення б'є ключем. Звісно ж, бувають непередбачувані обставини, але якщо вмієш себе швидко заспокоїти - все стає лише манюсінькими перешкодами на шляху))
Ксенія Терещенко, О, це дуже близько мені❤️ Мабуть, найцінніше — навчитися не чекати ідеальних умов, бо вони, здається, мають звичку ніколи не наставати)) А коли всередині спокійно, то й слова якось самі знаходяться.
Дякую, що поділилися ✨
Ліша Сил, дякую❤️ І Вам бажаю багато натхнення, тих самих історій, від яких самій хочеться швидше сідати й писати, та читачів, які чекатимуть кожного нового розділу ✨
Яна Джонс, о, бачу, у багатьох творчий час починається саме тоді, коли діти засинають ❤️ А от із читанням шкода — сподіваюся, скоро знайдеться час і для нього.
Дякую, що поділилися ✨
В більшості щоб вигадати історію мені не потрібно нічого, а от щоб написати її, потрібно трішки: щоб заснула донечка (як-то кажуть "місто засинає, прокидається мафія"), чашка чаю і трішки творчої магії
Міра Гранд, як це мило.. У кожного справді є свої маленькі умови, за яких приходить той самий творчий настрій. А коли вдається знайти час для себе й своєї історії серед щоденних справ — це особливо цінно ✨
Дякую, що поділилися ❤️
Уляна Саммерс, А я от без абсолютної тиші можу)) Мені навіть подобається, коли є якийсь затишний фон — потріскування вогню, музика чи інші атмосферні звуки. Але коли навколо вже справжній шум і всі відволікають — тоді зосередитися значно складніше))
Дякую, що поділилися ❤️
Гарячі сцени, коли герої знаходяться на піку емоцій, можу написати будь-де, оскільки сама відчуваю ті емоції і мені легко на них переключитися. А ось коли гойдалка повертається у початкове положення, після підйому, і треба писати щось спокійне, то треба 4-5 годин налаштовуватися)))
Вигадати історію можу у будь-який момент і в різних місцях, а от писати її, то мені потрібно вже , щоб було тихо і тільки я) Відволікатися не люблю на щось. Інколи можу включити музику, але це для спеціальних розділів)
Ірена Дюк, ооо, як я Вас розумію ❤️ Ідеї теж можуть приходити будь-де й у найнесподіваніший момент, а от щоб сісти й перетворити їх на текст, уже хочеться тиші та спокою. А музика для окремих розділів — це взагалі окрема магія, коли знаходиш саме ту мелодію, яка потрапляє в настрій сцени.
Спасибі, що поділилися ✨
Повертаюся додому, втомлений як бродячий пес. Зараз я хочу тільки поїсти й завалитися в ліжко, і спати… До самого ранку. Бажано без жодних сновидінь. — Гришо, що будеш, пельмені чи смажену картоплю? — після чергового
Вітаю, любі читачки і читачі! Вона хотіла вибратися з пут авторитарної родини, але її змушують вийти заміж за брата покійного чоловіка… Знаю, що багато хто з вас чекав завершення роману «Вдруге за Вишневського»,
— Ти маєш на увазі, що це тепер наші покої і спатимемо ми разом у спільній спальні вже з сьогоднішнього дня? — тупо перепитала Ліля, не до кінця розуміючи, до чого хилить чоловік і чого ж вона хоче більше. Адже не маленька
Дорогі читачі! Знаю, що багатьом зручніше читати історію повністю від початку й до самого фіналу, не чекаючи на вихід окремих розділів. Рада повідомити, що книгу «Ціна твого вибору» повністю завершено та викладено! Це
Всі родини нещасливі по-різному, а Хейли Доусон з книги "Крихітко, біжи! " https://booknet.ua/book/krihtko-bzhi-b455502 Іванки Сокіл https://booknet.ua/vanka-sokl-u3136540 не щастить по життю! Перший чоловік виявився нав'язливим та обмеженим,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНі, тільки настрій хороший. ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Nadia, Щиро дякую!
Дуже приємно отримувати таку теплу підтримку! Обіймаю! ❤️
❤️❤️❤️
Eugene, Дякую❤️❤️❤️
Дуже приємно, що завітали й залишили трішки тепла під дописом))
Я можу читати будь де. Головне, щоб книга була цікава. Але, звісно, чай, тепла ковдра та ніч за вікном створюють найкращу атмосферу для занурення у гарну історію.
Олександра Шен, О, так ❤️ Якщо книга справді захопила, то вже не так важливо, де саме читати, чи писати — можна випасти з реальності будь-де)) Але чай, тепла ковдра й тиха ніч за вікном — це вже майже ідеальний книжковий вечір ✨
Дякую, що поділилися❤️
я надаю перевагу тиші
Пацюк Червоній, А в мене навпаки)) Коли тиші стає забагато, починаю шукати хоч якийсь фоновий звук. Але це ще раз доводить, наскільки по-різному в кожного працює натхнення.
Дякую, що поділилися❤️
Я люблю тишу. В тиші читати та писати. Мені так простіше зосередитись. Але в теперішній час, як вийде. На самоті із собою приходять різні цікаві ідеї. ))
Крісті Ко, Оце про цікаві ідеї наодинці із собою дуже знайоме ❤️ Інколи вони приходять саме тоді, коли зовсім їх не чекаєш, а потім головне — встигнути десь записати, поки не втекли ✨
Дякую, що поділилися))
Мені для письма потрібен лише душевний спокій, і свобода. Таким чином натхнення б'є ключем. Звісно ж, бувають непередбачувані обставини, але якщо вмієш себе швидко заспокоїти - все стає лише манюсінькими перешкодами на шляху))
Ксенія Терещенко, О, це дуже близько мені❤️ Мабуть, найцінніше — навчитися не чекати ідеальних умов, бо вони, здається, мають звичку ніколи не наставати)) А коли всередині спокійно, то й слова якось самі знаходяться.
Дякую, що поділилися ✨
Мені допомагають інші історії та музика. Через них хочеться писати й розказувати свої історії)
Натхнення і багато читачів вам♡
Ліша Сил, дякую❤️ І Вам бажаю багато натхнення, тих самих історій, від яких самій хочеться швидше сідати й писати, та читачів, які чекатимуть кожного нового розділу ✨
Саме приходить. А от для написання треба тиша, музика в навушниках і щоб дитина лягла спати(
На читання часу немає
Яна Джонс, о, бачу, у багатьох творчий час починається саме тоді, коли діти засинають ❤️ А от із читанням шкода — сподіваюся, скоро знайдеться час і для нього.
Дякую, що поділилися ✨
В більшості щоб вигадати історію мені не потрібно нічого, а от щоб написати її, потрібно трішки: щоб заснула донечка (як-то кажуть "місто засинає, прокидається мафія"), чашка чаю і трішки творчої магії
Міра Гранд, як це мило.. У кожного справді є свої маленькі умови, за яких приходить той самий творчий настрій. А коли вдається знайти час для себе й своєї історії серед щоденних справ — це особливо цінно ✨
Дякую, що поділилися ❤️
Так тиша треба. Бо якщо дуже щось шумить не можу ні читати ні писати
Уляна Саммерс, А я от без абсолютної тиші можу)) Мені навіть подобається, коли є якийсь затишний фон — потріскування вогню, музика чи інші атмосферні звуки. Але коли навколо вже справжній шум і всі відволікають — тоді зосередитися значно складніше))
Дякую, що поділилися ❤️
Гарячі сцени, коли герої знаходяться на піку емоцій, можу написати будь-де, оскільки сама відчуваю ті емоції і мені легко на них переключитися. А ось коли гойдалка повертається у початкове положення, після підйому, і треба писати щось спокійне, то треба 4-5 годин налаштовуватися)))
Коментар видалено
Вигадати історію можу у будь-який момент і в різних місцях, а от писати її, то мені потрібно вже , щоб було тихо і тільки я) Відволікатися не люблю на щось. Інколи можу включити музику, але це для спеціальних розділів)
Ірена Дюк, ооо, як я Вас розумію ❤️ Ідеї теж можуть приходити будь-де й у найнесподіваніший момент, а от щоб сісти й перетворити їх на текст, уже хочеться тиші та спокою. А музика для окремих розділів — це взагалі окрема магія, коли знаходиш саме ту мелодію, яка потрапляє в настрій сцени.
Спасибі, що поділилися ✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати