Пил потопу

. . . Я миттєво розвернувся, руку обпекла звична вага кобури. У дверях стояв Консультант. Цього разу він був один: без особистої охорони, без бронежилета, у бездоганному темно-сірому костюмі. У його руці не було зброї. Тільки та сама ламінована картка з лаконічною літерою «П».

— Весь світ — це багатошаровий пиріг із брехні, — сказав він, неспішно підступаючи до стовпа пильного світла, що падало від ліхтаря. — Ми просто стежимо, щоб шари не перемішувалися. Ти знайшов фундамент. Але чи готовий ти дізнатися, хто тримає лопату? . . .