Вітаю, любі читачки і читачі!

Як ви вже, мабуть, бачили, роман «Вдруге за Вишневського» завершений, а в мене на сторінці стартувала новинка «Мама вихідного дня»! Це буде драматична і ніжна історія, в якій почуття між героями розгортатимуться тихо й спокійно на тлі драм, сумнівів і старих ран. Запрошую додавати до бібліотеки і читати❤️

Уривок:

— Що у вас тут тарабанить? — Дивуюся. Проходячи вперед, киваю, щоб йшла за мною.

— Обережно, не побийте, бо буде ні з чим проводити чайну церемонію.

— Що? Яку це чайну церемонію?

Валіза мало не падає з моїх рук, коли повертаюся до Міли й бачу, як побільшали її блакитні очі. Вони стали зовсім як два маленькі глобуси.

І вдруге валіза хоче випасти, коли я чую тупотіння синових ніжок і вигук:

— Тату!.. Ой. Мамо?

З часом раптом твориться щось дивне. Це лише секунди, які стають вічністю для усвідомлення, але занадто короткі для того, щоб спинити все. Я щось белькочу Олежику, щоб спинився. Але він не спиняється, він вже летить до Міли, обхоплює її талію рученятами з вигуком:

— Мамо! Ти приїхала!

З її рук випадають і гепаються на підлогу окуляри. А з двох глобусів… Трясця, що таке? З двох глобусів виливаються океани. Ще мить тому світлі очі наповнюють сльози, блакиті більше не видно. Вона розтуляє рота й одразу ж перекривлює його, не в стані щось сказати.

Додавайте в бібліотеку і читайте з насолодою!

А також не забудьте про сердечка книзі — я буду дуже вдячною за вашу підтримку❤️

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.