Не певна, що для Али приємно чути, що в неї все-таки ж талан... Давайте із початку: Ала мріє стати балериною, але її фактично виганяють, називаючи безталанною. І ось вона потрапляє в інше середовище — нижче за статусом, де раптом чує те, чого так прагнула: її талант визнають. Я відчула цей контраст — головна героїня так бажала визнання, але отримала його там, де воно зовсім не потрібне.
Уявіть дівчину, яка мріє про сцену, про світло софітів, про оплески. А натомість їй кажуть: «Ти ідеальна офіціантка». Це наче обрізані крила, що кровоточать.
Єва ж — людина, яка не надто задумується над долею інших. Вона не питає, чому Алі довелося працювати тут, яка її історія до зустрічі з рестораном. Вона просто сказала це, щоб похвалити й визнати, що помилялася щодо новенької. Але для мене ці слова прозвучали як вирок для Али.
Цікаво, бували у вас випадки, коли ви когось намагалися похвалити, не знаючи деталей, а він обурився? Чи, можливо, у вас були ситуації, коли вам, м'яко кажучи, не сподобався комплімент? Можемо тут обговорити
Дуже цікава ситуація. Іноді людина справді хоче підтримати, але випадково торкається саме того, що болить найбільше. Тут слова Єви наче й були компліментом, але для Алі прозвучали майже як підтвердження її найбільшого страху: що сцена для неї втрачена, а її місце зовсім не там, де вона мріяла бути. Мені здається, такі моменти особливо добре показують, наскільки важливий контекст. Ми можемо сказати щось добре, але зовсім не знати, яку історію людина почує за нашими словами ❤️
Люблю щирі компліменти в мою сторону, і відповідно від мене в сторону інших, але перед тим, як щось сказати я прислухаюся до відчуттів - чи справді людині треба зараз це чути)
Ого що в нас тут?)) Не знала, що моя думка вас так зацепила). Та справді ви підняли таку тему в своїй книзі, що заділа в мені деякі роздуми, які я виплеснула в цьому коментарі. Як дочитаю, цікаво, що ще знайду там у вашому світі.
Андрій Романенко, тааакк!! ви сказали як не придумаєш краще. Я люблю конкретику в усьому. В усіх питаннях в житті. Очевидно розпливчасті фрази мене змушують так і казати - "давай по суті")))))
О! Розумію! Якось втрапила в топ з книгою на яку мені було, м'яко кажучи, все одно, а хотілося, щоб там була геть інша історія)))
А вчора мене під одним драблом порівняли з маестро Кінгом!
Воно то приємно, але це було під описом... яблука!
Так що дійсно буває що прагнеш одного, а тебе хвалять геть за інше!
Чи траплялося вам замислюватися над тим, скільки всього може змінитися за кілька років? Люди дорослішають, змінюють погляди, переживають розчарування, будують нові плани. Та є почуття, які не зникають навіть тоді,
Нова історія "(не) тільки ніч" в жанрі романтична еротика набирає обороти) Домінік та Сейдж точно не залишать вас байдужими, тим паче, що ми дізнаємось перший секрет вразливості такої гострої на язик героїні. Тож
Привіт, дорогі читачі! ❤️ Пишу нову історію і хочу порадитися з вами щодо дуже болючого й суперечливого моменту. Уявіть ситуацію: дівчина шалено кохає хлопця. Це почуття живе в ній ще з першого класу —
Привіт, мої хороші. Сьогодні діє знижка - 20% на книгу "Кохання з перчиком". Назва говорить сама за себе. ) Ця книга про двох сильних впертих і самовпевнених головних героїв. Їх взаємні підколи і перепалки неодмінно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікава ситуація. Іноді людина справді хоче підтримати, але випадково торкається саме того, що болить найбільше. Тут слова Єви наче й були компліментом, але для Алі прозвучали майже як підтвердження її найбільшого страху: що сцена для неї втрачена, а її місце зовсім не там, де вона мріяла бути. Мені здається, такі моменти особливо добре показують, наскільки важливий контекст. Ми можемо сказати щось добре, але зовсім не знати, яку історію людина почує за нашими словами ❤️
Талія Верес, автор тут один,це я.Але я сам просив у блогах,кому приділити увагу
Дуже мало в нас час щирих компліментів(
Пацюк Червоній, Звісно, що трапляються і щирі)
Люблю щирі компліменти в мою сторону, і відповідно від мене в сторону інших, але перед тим, як щось сказати я прислухаюся до відчуттів - чи справді людині треба зараз це чути)
Ксенія Терещенко, теж цікаве правило,треба взяти до уваги
Ого що в нас тут?)) Не знала, що моя думка вас так зацепила). Та справді ви підняли таку тему в своїй книзі, що заділа в мені деякі роздуми, які я виплеснула в цьому коментарі. Як дочитаю, цікаво, що ще знайду там у вашому світі.
Аліна Чуйко (Hunter), Якщо у вас вийшов такий коментар,то я недарма книгу писав
Не люблю компліменти, накшталт яка ти вродлива, чи яка ти розумна. Я чомусь одразу шукаю нотки лицемірства.
Андрій Романенко, тааакк!! ви сказали як не придумаєш краще. Я люблю конкретику в усьому. В усіх питаннях в житті. Очевидно розпливчасті фрази мене змушують так і казати - "давай по суті")))))
О! Розумію! Якось втрапила в топ з книгою на яку мені було, м'яко кажучи, все одно, а хотілося, щоб там була геть інша історія)))
А вчора мене під одним драблом порівняли з маестро Кінгом!
Воно то приємно, але це було під описом... яблука!
Так що дійсно буває що прагнеш одного, а тебе хвалять геть за інше!
Анастасія Газе, Супер!Кінгівське яблуко
Звичайно такі ситуаціїї є) особливо, коли кажуть "окраса колективу")) сумнівний комплімент
Яна Залізняк, Цікаво
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати