Сьогодні я написала останню сторінку своєї книги - щоденника "Обіймаючи себе за плечі".

Ми разом пройшли шлях від втрати себе до повернення. Говорили про те, як можна загубитися серед щоденних «треба», як поступово почати чути власний голос, збирати себе по намистинці й повертати смак до життя.

Це зовсім не означає, що я більше ніколи не повернуся до цих тем. Адже ми змінюємося. Те, що сьогодні здається зрозумілим, завтра може відкритися нам з іншого боку.

Я не знаю наперед, про що писатиму завтра. Та знаю, що хочу й далі залишати тут місце для щирості, для запитань без готових відповідей, для наших маленьких усвідомлень і тих моментів, коли раптом стає трохи легше дихати.

Дякую, що були зі мною на цих сторінках. За те, що читали, впізнавали себе, ділилися своїми думками й дозволяли моїм словам ставати частинкою ваших історій.

Обійміть себе за плечі. У вас є ВИ!

Ваша Марта Терен.